У банках впевнені - кредитування по програмі «Доступне житло» їм зовсім
невигідне. Адже при всьому бажанні вони не можуть собі дозволити видавати
іпотеку під 3% річних, оскільки таких дешевих грошей просто немає на ринку.
Отримати дешевий кредит насправді зовсім нелегко. Адже потенційний
позичальник повинен для початку підтвердити своє право на поліпшення житлових
умов та отримання тієї самої дешевої позики. Тобто потрібно зібрати купу
паперів, в числі яких довідки: про офіційні доходи, місце проживання, склад
сім'ї, наявність дітей. Всі ці папери необхідно віднести в місцеве управління
Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву (ГФСМЖС), який є
розпорядником «іпотечних» бюджетних коштів. Саме ця структура і вирішує, кому
покладені житлові поліпшення, а кому - ні. Хоча затверджений Кабміном порядок
видачі пільгової іпотеки допускає видачу дешевого кредиту людям, які не стоять
у черзі на квартиру, але на практиці чиновники все одно вимагають доказу
постановки на чергу. Причому якщо людина прописана, наприклад, у Львові, а живе
і претендує на квартиру в Києві, то її запросто можуть послати в ГФСМЖС за
місцем прописки.
Правда, навіть якщо в Держфонді сприяння молодіжному житловому будівництву
таки дадуть добро на поліпшення квартирних умов, то це ще не означає, що
претендент на дешевий кредит зможе отримати такий. Результат справи багато в
чому буде залежати від рішення банку і будівельної компанії, що зводить бажану
квартиру.
Дешевих грошей немає
На жаль, у потенційних позичальників не такий вже великий вибір фінустанов,
де вони можуть отримати дешеву іпотеку. «За даними уряду, поки що в
держпрограмі бере участь близько 12 з 176 існуючих банків», - зауважив аналітик
Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері. Правда, заступник виконавчого директора
Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Єфремова уточнила, що в програмі
«Доступне житло» всього дві активні фінустанови: Укргазбанк та Ощадбанк. А інші
фінустанови-учасники видають іпотеку під 3% в дуже невеликих розмірах і тільки
в певних регіонах країни, де зводить будинки будівельна компанія, з якою вони
співпрацюють.
Представники банків стверджують, що кредитування по програмі «Доступне
житло» їм зовсім невигідне. Адже при всьому бажанні вони не можуть собі
дозволити видавати іпотеку під 3% річних, оскільки таких дешевих грошей просто
немає на ринку. Ще навесні нинішнього року гривня овернайт обходилася банкам в
15-16%, а зараз вони повинні платити всі 20%.
У неофіційній бесіді співробітники комерційних банків говорять про те, що
навесні вони дійсно розглядали варіанти участі в даній держпрограмі. Зрозуміло,
що якщо брати гривню під 16% і видавати кредити за тією ж ставкою, то на цьому
не заробиш, але і в накладі теж не залишишся. Співпраця з будівельними
компаніями обіцяє хоч і не дуже великі, але заробітки - від так званих
зарплатних проектів, наприклад. Якщо ж сьогодні гривня овернайт обходиться
банкам у 20%, то від участі в програмі «Доступне житло» їм загрожують одні
збитки.
Банкіри з державою не
грають
Кооперація з державою в будь-якому випадку - справа досить ризикована. Адже
програма передбачає, що позичальник платить по кредиту всього 3% річних, а інші
13% оплачує держава. У разі, якщо держава зупинить цю програму і перестане
компенсувати відсотки по іпотеці, то постраждають і банки, і їх клієнти. Не
дивно, що більшість фінустанов не поспішають приєднуватися до даної програми.
«Думаю, багато банків швидше вичікують, придивляються і чекають результатів
прийдешніх виборів», - міркує Олена Єфремова.
Розраховувати на масове здешевлення кредитних ставок у найближчі роки теж
навряд чи варто. «Навіть у найбільш благополучний для іпотеки період (2007-2008
рр.) мінімальна ставка склала 8,1%, а середня - 13,2%, причому в іноземній
валюті. А за останні п'ять років середня ставка за іпотечними позиками у гривні
налічувала близько 15%, мінімальна - приблизно 12,5%», - зауважив аналітик
Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері. Що стосується програми «Доступне житло», то
обсяг коштів, який через неї перерозподіляється, дуже малий для того, щоб
зробити погоду на банківському та будівельному ринках. «Ця програма не досягне жодної
із заявлених і незаявлених цілей - ані реального зниження ставок іпотеки на
ринку, ані активізації будівельної галузі, ані, тим більше, істотного
просування в житловій програмі уряду», - сказав Тантелі Ратувухері. А заступник
голови правління Ерсте Банку Світлана Черкай додала: «Чи не головним питанням
на шляху до реалізації програми по здешевленню житла є наявність ресурсів як в
бюджеті, так і в банків. При цьому вартість ресурсів у останніх повинна бути
максимально низькою: досягти даних показників можливе виключно в умовах
економічної стабільності».
http://kontrakty.ua