В черговий раз запропонувавши ввести пеню за прострочення платежів по ЖК
послуг, профільне міністерство поставило усіх у глухий кут. Воно пропонує
збільшити її в 10 разів, але не пояснює ні механізму її нарахування та
стягнення, ні того, як потім домогтися підвищення якості послуг. Створюється
враження, що цим невеликим спалахом народного обурення МінрегіонбудЖКГ просто
намагається відвести увагу від свого повного провалу з реформування галузі.
18 квітня МінрегіонбудЖКГ оприлюднив на своєму сайті законопроект про
нарахування пені за несвоєчасну або в неповному обсязі плату за
житлово-комунальні послуги. «У разі несвоєчасного та / або не в повному обсязі
внесення плати за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати
пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу, яка нараховується
за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Зміни певного розміру пені за погодженням сторін не допускається», - сказано в
законопроекті.
Насамперед звертають на себе увагу два факти: поява законопроекту як такого
і розмір пені. Справа в тому, що, як нагадує юрист компанії «Рибін та партнери»
Станіслав Лобко, пеня за комунальні послуги не нараховувалася з 1 жовтня 1996
р. згідно із законом, прийнятим у зв'язку з тодішньою проблемою затримки виплат
заробітних плат. «Логіка цілком прозора. Втім, з 1 січня 2011 р. пеня була
повернута, хоча конкретний її розмір не був встановлений. Так, до жовтня 1996
р. пеня була встановлена в
розмірі 0,01% за кожний день несплати (тобто, грубо кажучи, трохи більше 3%
річних). На сьогодні ж її рівень законодавчо не врегульовано, а тому
встановлюється в договорах між громадянами та експлуатуючими організаціями», -
розповідає юрист.
Такий же розмір пені - 0,01% - запропоновано в проекті Житлового кодексу.
Звідки взялася цифра 0,1%, експерти не знають. А екс-міністр ЖКГ та голова
Спілки власників житла Олексій Кучеренко взагалі вважає, що розмір і порядок
нарахування пені повинен регулюватися не на урядовому рівні, а в економічній
площині, на основі ринкових відносин між сторонами угод про надання ЖК послуг.
Повне беззаконня
Юрист в сфері ЖКГ Андрій Осадчий наголошує, що на сьогодні жоден
нормативний акт не встановлює чітких і зрозумілих взаємовідносин між виконавцем
і споживачем комунальних послуг. Так, в законі про ЖК послуги від 2004 р.
зазначено, що в разі невиконання зобов'язань сторони несуть відповідальність
один перед одним. «Але яку саме, незрозуміло», - розводить він руками. І
продовжує: «В 2005 р. постановою Кабміну № 630 затверджені правила надання
послуг населенню з водопостачання та введена пеня за прострочення платежу. Але
розмір її знову не зазначений, тільки зазначено, що платежі повинні
здійснюватися щомісяця», - розповідає юрист.
Втім, ні в діючих, ні тих, що в пропонуються до прийняття нормативних актах
не прописано головне - механізм нарахування і стягнення пені. Як нараховувати
пеню в перший місяць дії закону, чому її повинні нараховувати з першого
робочого дня, наступного за граничним терміном оплати послуги, хто повинен
займатися її стягненням - ці питання в законопроектах навіть не зачіпаються.
«Не кажучи вже про те, що введення пені вимагає внесення змін до низки
законодавчих актів, таких як Цивільний кодекс і закон про виконавчу службу.
Тому що в будь-якому випадку доведеться подавати до суду, в результаті чого
стягненням буде займатися Державна виконавча служба. Адже поки рішення суду про
стягнення пені не є виконавчим документом, отже, підстав для виконання рішення
суду немає», - додає С. Лобко.
О. Кучеренко здивований, що профільному міністерству знадобилося майже
півтора року, щоб зрозуміти, що інститут пені в Україні не працює і спробувати
прийняти закон. На його думку, цим законопроектом міністерство просто
намагається продемонструвати, що воно дбає про інтереси галузі. «Але воно
забуває, що воно не галузеве, а міністерство реформи, воно в першу чергу має
дбати про інтереси споживачів, а воно веде себе як галузеве і розповідає про
проблеми комунальників та енергетиків», - обурюється він.
Як мертвому припарка
Юристи згодні, що пенею, особливо в розмірі 0,1%, домогтися підвищення рівня
розрахунку за ЖК послуги не добитися. «Тим, у кого вже є борги в 7-9 тис. грн, ще
700 грн особливої ролі не зіграють. А,
припустимо, пенсіонерам (хоча вони й самі дисципліновані платники) 10-20 грн за
пару днів прострочення - це вже істотна сума при їх пенсії в 800 грн», -
говорить А. Осадчий. «Надмірна пеня (а це близько 36,5% річних) може ще більше
вдарити по добробуту незахищених верств населення», - підтримує колегу С.
Лобко.
До того ж, поки зовсім неясно, хто ж буде відповідальним за пеню від держави.
В документі зазначено, що «порядок нарахування і стягнення пені затверджується
центральними органами виконавчої влади з питань забезпечення реалізації
державної політики у сфері житлово-комунального господарства і енергетики». А
це, як сказали в прес-службі МінрегіонбудЖКГ, не тільки власне міністерство, а
й Нацкомісія з комунальних послуг, і навіть НКРЕ. Експерти все ж вважають, що
найбільш вірогідним кандидатом на роль регулятора виступає Нацкомпослуг, але
зв'язатися з її керівником Валерієм Саратовим або його заступником Юрієм
Хівричем не вдалося.
Тимчасовою втіхою для тих, хто не в змозі платити за ЖК послуги вчасно або
в повному обсязі, є та обставина, що поки законопроект виглядає дуже сирим і,
на думку експертів, навряд чи буде прийнятий до парламентських виборів. Зараз
він виглядає скоріше як відволікаючий маневр, за допомогою якого можна
переключити увагу громадськості з більш серйозних проблем (наприклад, повного
провалу реформи ЖКГ) на дрібниці на зразок гіпотетичної пені за «комуналку».
Наталія Тарасова, UGMK.INFO