Хто зобов'язаний створювати соціальну інфраструктуру - забудовник або
місто? Це питання домовленостей.
Якщо розробляється якийсь великий інвестиційний проект, то між містом та
інвестором укладається якийсь інвестиційний проект, в якому обидві сторони
беруть на себе певні інвестиційні зобов'язання.
Інвестор каже, що готовий побудувати, наприклад, школу, а місто говорить: а
я вам за це проведу водопровід, каналізацію і т.п. Це з точки зору
домовленостей. А з точки зору законодавчих зобов'язань, то останнім законом
«Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що будь-який забудовник
відраховує на користь міста певний відсоток на розвиток інженерної та
соціальної інфраструктури міста та району.
Відсоток нині щадний - близько 5%. Особливо якщо порівнювати з тим, що було
потрібно раніше - 15 і більше відсотків, що різко підривало ініціативу
інвесторів будувати. Зараз цю вимогу скорочено до розумного розміру. З іншого
боку, інфраструктура регулюється містобудівними розрахунками, які робляться у
відповідності з діючими нормативами, які визначають потребу мікрорайону у
соціальній інфраструктурі. Але містобудівні розрахунки всього лише показують,
що необхідно, а домовленості - питання конкретних відносин міста та інвестора.
Місто може вимагати не більше 5%, а вже скільки зажадає - питання
домовленостей.
Генріх Фільваров, директор
Інституту урбаністики, Building.ua