9 березня вступила в силу нова редакція закону «Про
виконавче провадження», яка дозволяє цій держслужбі отримувати конфіденційну
інформацію, накладати арешт на майно і банківські рахунки, забороняти виїзд
громадян за кордон, а також в примусовому порядку вилучати власність з
проникненням в житло і навіть саме житло.
Якщо закон запрацює на повну силу, держоргани безкоштовно
для кредиторів стануть виконувати роботу, якою сьогодні за винагороду займаються
колектори.
Нові впровадження
Нова редакція закону «Про виконавче провадження», що
вступила в силу 9 березня, зміцнює права кредитора і розширює повноваження
державної виконавчої служби (ДВС). Як пояснює директор Правозахисної
консалтингової групи Олександр Кузь, тепер при відкритті виконавчого
провадження можна накласти арешт не тільки на майно, але і на гроші боржника, а
також звернути стягнення на його майнові права.
Але без недоліків не обійшлося. Наприклад, як пояснює
юрист Astapov Lawyers Олександр Ружицький, в документі не визначена юрисдикція
суду (адміністративної або загальної юрисдикції), який повинен вирішувати
питання про заборону виїзду за кордон. Причому, як підкреслює юрист, ця норма
не нова - вона вже давно була закріплена в ст. 6 закону «Про порядок виїзду і
в'їзду в Україну громадян України».
«Органами ДВС спеціально ведеться журнал реєстрації
уявлень про обмеження виїзду за кордон і окрема форма звітності з цим
уявленнями. Однак на практиці заборонити боржнику виїхати за кордон було і
залишається дуже складно. Процедура заборони є занадто довгою, не
регламентована належним чином, і вимагає чіткої взаємодії органів ДВС, судової
влади та митної служби», - говорить він.
Останню квартиру відберуть
Втім, ще більше налякало боржників те, що якщо
заборгованість за виконавчим документом перевищує десять розмірів мінімальної
зарплати (з 1 квітня - 960 грн), на їх єдине житло може бути звернено стягнення
(ч.7 ст. 52). Іншими словами, заборгувавши кредитору 9600 грн, відповідач
повинен бути готовий до того, що його квартиру (будинок, ділянку) заарештують,
продадуть і виручені гроші віддадуть стягувачу. А якщо у боржника є більше ніж
одне житло, і цієї суми не потрібно.
Як повідомляє адвокат ЮФ Arzinger Маркіян Мальський,
нерухомість, а також транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна
будуть реалізовуватися виключно на прилюдних торгах, тоді як інша власність
боржника може продавати на на комісійних засадах. «Такі удосконалення у
процедурі реалізації та оцінки арештованого майна особливо важливі, тому що
фактично на практиці дана процедура могла тривати роками», - пояснює адвокат.
Надія на краще
На думку юристів, нова редакція не тільки розширює
повноваження ДВС, а й робить її роботу більш організованою, а значить, грає на
руку кредиторам. Так, відтепер дії і рішення держвиконавця можна оскаржити лише
в судовому порядку, а не в адміністративному (у ту ж ДВС). «Тепер боржники
знаходяться в менш вигідному для себе становищі. Законом звужене багато в чому
«поле для маневру». Наприклад, раніше арешт коштів боржника міг здійснюватися
тільки на виконання рішення суду, а тепер може здійснюватися за будь-яким
виконавчим документом, навіть за постановою інспектора ДАІ (ст.11) », -
говорить А. Ружицький.
«Законом більш детально визначено перелік можливих дій
судових виконавців, що, швидше за все, має позитивно вплинути на статистику
виконання судових рішень», - впевнений М. Мальський. Зараз же, за його словами,
ДВС за своїм станом у багатьох містах доведена до стану, аналогічного ЖЕКам, і
чиновники працюють за 1000-1500 грн. в місяць. «Тому правило «як платять - так
і працюю» актуально і тут», - говорить він.
Як в усьому світі
Крім того, як вважають юристи, прийнята редакція
наблизила український закон до загальносвітових норм, за якими боржник
відповідає за взяті на себе фінзобов'язань всіма своїми заощадженнями. «Немає у
боржника грошей - стягнення звертається на його майно, воно підлягає арешту з
подальшою реалізацією та поверненню стягувачу боргу за рахунок грошей,
отриманих від такого продажу. У принципі, ця схема скрізь однакова», - говорить
А. Кузь. І додає, що ст. 124 Конституції України гарантує обов'язок виконання
судових рішень на всій території країни.
У свою чергу, А. Ружицький додає, що в Росії, наприклад,
держвиконавцем навіть дозволено носити зброю. «В Україні поки що обмежилися
введенням кримінальної відповідальності за незаконне перешкоджання діяльності
державного виконавця», - уточнює він.
У той же час, як вважають деякі правозахисники, тепер
органи ДВС фактично стануть державними колекторами і займуться «вибиванням
боргів». А враховуючи ситуацію в країні систему правосуддя, вийде, що вони
будуть просто виконувати приватні замовлення, «оплачені» кредитором. А. Кузь не
виключає виникнення таких інцидентів, але вважає зайвим пов'язувати їх виключно
з новим законом. «Колекторські організації і далі будуть працювати окремо від
органів ДВС, оскільки методи їх діяльності дещо відрізняються», - упевнений А.
Ружицький.
Закон міражу
Втім, поки всі ці зміни носять умовний характер. Незважаючи
на те, що закон набув чинності, виконуватися в повному обсязі він навряд чи
буде. Як пояснюють юристи, співробітники ДВС і раніше мали право доступу до
інформації про боржника, арешту його майна і проникнення в житло, але
користувалися ним нечасто. «Оскільки новий закон не усунув безліч проблем, які
притаманні саме процесу виконання судових рішень, то з його прийняттям навряд
чи варто очікувати значного підвищення ефективності роботи ГВС», - вважає А.
Кузь. І додає, що на початку дії документ може вселити кредиторам надію на
своєчасне і реальне виконання, після чого їх буде чекати глибоке розчарування.
Як пояснюють експерти, «косметичним» латанням дірок в
одному законі ситуацію не виправити - треба змінювати всю систему, від
судочинства до безпосередньо виконання рішень судів. Що в нашій країні поки
складно для виконання. Так що поки, швидше за все, боржники залишаться жити в
своїх квартирах, їздити за кордон і збирати гроші на рахунках - хоча і з
постійною загрозою того, що можуть втратити ці блага у будь-який момент.
Наталія
Тарасова, UGMK.INFO