Влада взялася за
старі будинки, пише СЕГОДНЯ.ua. Зараз, за даними Мінрегіону, в застарілому
будинку живе кожний четвертий українець: близько 72 млн. кв. м житла в країні
потребують як мінімум ремонту. Багато з них стоять у ласих для інвесторів
місцях: у центрах міст або в районах із зручною транспортною розв'язкою, але з
відсутністю вільного місця під забудову. Днями група депутатів подала проект
про комплексну реконструкцію цілих мікрорайонів.
«Документ вносить
зміни до закону, який прийнятий ще в 2007 році. Цей закон не працює: в ньому не
прописаний механізм ремонту і знесення», - розповів нам один з авторів,
регіонал Юрій Гержов. Головне нововведення проекту - можливість виселяти мешканців
з будинку, якщо на переїзд згодні більше 60% мешканців (у законі 2007-го року
цього пункту немає, а значить добро слід було отримувати у всіх власників
житла).
БУНТИ. Згодних на
ремонт або знесення будинку мешканців, за законом, чинним з 2007 року, переселяють
у рівноцінні квартири в тому ж мікрорайоні або компенсують вартість житла. Але
ці норми не виконували.
«Наш будинок на
Лук'янівці, тобто майже що в центрі Києва, збиралися ремонтувати, а нам
запропонували переселитися на околицю - аж на Троєщину! Тільки коли мешканці
влаштували бунт, нас залишили в спокої. Але донині до ремонту ніхто не
приступив», - розповіла «Сегодня» киянка Інна Ульянова.
На думку
адвокатів, у проекті потрібно прописати механізм компенсації грошей в разі
знесення. За словами віце-президента однієї зі столичних будівельних компаній,
ремонтувати старі будинки невигідно. «Рентабельним проект буде, якщо на їх
місці будувати багатоповерхівки», - сказав Олександр Мороз.
Інші з ним
погоджуються. «Нам потрібно відбити вкладені гроші. Якщо знести 5-поверхову
хрущовку і на її місці побудувати, наприклад, 16-поверхівку, частина відселених
заселиться назад, а решту квартир ми зможемо продати і заробити», - вважає
економіст однієї з київських будівельних компаній Артем Скоропадський.
«Було б правильно
закуповувати рівноцінні квартири, а не обіцяти людям, що через багато років,
коли будинок перероблять, вони в нього повернуться. Цьому ніхто не повірить і
знову будуть народні бунти! - сказала нам киянка Ольга Михайлова. - Але
найжахливіше, що зможуть виселяти навіть тих, хто не згоден».
Як вважає адвокат
Василь Мірошниченко, не згодним на переїзд людям залишиться тільки звертатися
до судів. Вони зможуть, наприклад, вимагати, щоб забудовник довів справжність
зібраних підписів. Але навряд чи мешканцеві вдасться залишитися жити в старому
будинку. Швидше за все, суд лише допоможе отримати компенсацію побільше.
Експерти наводять
як приклад Росію. «Там у схожому законі є чіткі гарантії: який держорган
відповідає і яке покарання передбачене за порушення прав мешканців. А в наших
законах цього немає», - каже нам директор «Інституту міста» Олександр
Сергієнко. ГРОШІ. За словами регіоналів, шанси на ухвалення проекту великі.
«Але тільки в першому читанні. До другого потрібно внести правки. Спочатку
потрібно вирішити, куди переселяти людей. Адже поки таких будинків для
відселення немає», - сказав регіонал Михайло Чечетов. Найчастіше люди не хочуть
переселятися в тимчасове житло, боячись залишитися там назавжди.
КРІМ ЗАКОНУ
ПОТРІБНА ІПОТЕКА
Забудовники
кажуть: закон про знесення старих будинків не працював у тому числі через
вимоги 100% згоди жителів. «Виграєш тендер, знайдеш гроші, і тут обов'язково з’явиться
якась одна бабуся, яка буде проти переїзду. І всі мешканці, навіть ті, хто
хотів би заселитися в інший будинок, не можуть цього зробити. Тому всі ці
програми і згорнулися. Закон дозволить розморозити такі проекти. Але є ще одне
«але». Поки банки не оживуть і не почнуть кредитування іпотеки з мінімальним
внеском в 10% під не дуже великі відсотки, забудовники не будуть поспішати
зносити хрущовки, так як відбити свої витрати, продаючи нові квартири, зараз
вельми складно», - розповів нам один з власників великої будівельної компанії.
Зеленюк Христина, СЕГОДНЯ.ua