Сьогодні в Київській області будуються або роблять
вигляд, що будуються, більше 30 агрооб'єктів, ще 24 перебувають у стані
розробки. І всі вони розраховують на фінансову допомогу з боку держави, якою
сьогодні виділена «крапля в морі». Обійтися без бюджетної підтримки або з
мінімальними вливаннями держкапіталу змогли поки поодинокі підприємства.
Сьогодні компанії, яка планує будувати АПК-об'єкти,
необхідно знайти інвестиції, заручитися підтримкою органів влади і підшукати
генпідрядника, здатного грамотно спроектувати і змонтувати конструкції. Поки,
за визнанням експертів, не є проблемою тільки остання умова - на ринку є
компанії, успішно будують як легкі швидкомонтовані будівлі, так і капітальні
будови на основі металоконструкцій.
А от знайти і утримати інвесторів або отримати
банківський кредит поки вдається небагатьом. Тим більше, що бувають випадки,
коли «готового» інвестора в останній момент відлякують чиновники, які не вміють
вести переговори з бізнесом. У тих же випадках, коли сторонам вдається
налагодити контакт, агрокомпанії розраховують і на фіндопомогу з боку
держбюджету, а вона наразі мізерна.
Сьогодні і завтра
За даними Київської обласної державної адміністрації, в
столичному регіоні налічується понад півсотні АПК-об'єктів, що знаходяться на
різних стадіях реалізації. З них, як уточнює начальник ГУ агропромислового
розвитку КОДА Олександр Покотило, 32 проекти із загальною сумою інвестицій
близько $239,45 млн. вже будуються, ще 24 знаходяться на стадії переговорів.
Більшість підприємств, за словами чиновника, відносяться до тваринницької
галузі.
«Свинарський сегмент зорієнтований в основному на
внутрішній ринок, а птахівничий - на ринок Європи. Також АПК активно
розвивається в частині вирощування зернових і комбікормових культур», -
ділиться спостереженнями начальник комерційного відділу ВАТ «Укрстальконструкція»
Іван Тимошик.
Одним з найбільших споруджуваних проектів, як
підкреслюють у КОДА, є мережа свинарських комплексів в Переяслав-Хмельницькому
і Згурівському районах. «Сьогодні на стадії завершення будівництва перебуває
вже четвертий комплекс, п'ятий побудуємо в наступному році - зараз займаємося
майданчиком під нього. Усього ж у найближчі три роки плануємо довести кількість
свинокомплексів до 10», - розповідає комерційний директор компанії «Нива
Переяславщини» Юрій Єрошенко.
«На сьогоднішній день успішно впроваджуються
інвестпроекти з будівництва зернових елеваторів в Кагарлицькому та
Переяслав-Хмельницькому районах потужністю 100 тис. тонн кожний», - додає О.
Покотило. У той же час, з 32 проектів 6 припинені через брак коштів (більшість
- на стадії готовності 80-90%, часто їм не вистачає всього декількох десятків
або сотень тисяч гривень), 5 знаходяться на початковій стадії.
Серед проектів, за якими інвестори зараз ведуть
переговори з владою, переважають пропозиції з українським капіталом. Іноземців
поки небагато: наприклад, новозеландці інвестують 1,5 млн. грн. в «Агрофірму
Вишеньки», австрійці - 2,7 млн. грн. в «Регіон Продукт» (обидва -
Бориспільський район), польська компанія Maspex Wadowice розробляє проект
будівництва «Григорівського цукрового заводу» в Обухівському районі за 100 млн.
грн.
Вітчизняний «Агро-Союз» планує комплексно розвивати
Іванківський район. Як розповідає співвласник корпорації Сергій Прокаєв, в
рамках проекту планується розвиток рослинництва, свинарства, молочного та
м'ясного скотарства. Передбачуваний обсяг інвестицій складе близько $ 50 млн.,
окупити які розраховують за 5 років. У подальшій перспективі - реалізація ще 5
таких же комплексних проектів у Київській області. Для цього, за підрахунками
С. Прокаєва, знадобиться $300 млн.
Глухий фінансовий кут
Втім, таких масштабних проектів, як у «Ниви
Переяславщини» та «Агро-Союзу», в регіоні поки що небагато. Незважаючи на те,
що розвитком АПК сфери в столичному регіоні цікавиться чимало українських та
іноземних інвесторів, питання впирається в гроші. «Серед іноземних інвесторів у
сільське господарство Київської області переважають вкладники із Західної
Європи. Але поки обсяг зарубіжних інвестицій у сферу АПК все ще є недостатнім»,
- визнає О. Покотило.
Практично всі компанії, які бажають побудувати АПК-об'єкти,
розраховують на фінансову допомогу з боку держави, якої на всіх охочих не
вистачає. Так, постановою Кабміну № 949 від 11.10.2010 р. на компенсацію
будівництва тваринницьких комплексів зі стабфонду держбюджету було виділено 350
млн. грн. Добре те, що кошти виділені на безповоротній основі, але погано, що
на всіх цих грошей не вистачить. Адже ця сума лише трохи перевищує потреби
Київської області, яка, за визнанням місцевих аграріїв, є далеко не
інвестпривабливою в порівнянні з іншими регіонами країни.
Раніше Кабмін на 2010 р. встановив компенсацію за
будівництво тваринницьких комплексів у розмірі до 50%. Але, як розповідає Ю.
Єрошенко, отримувати реальні гроші аграрні будівельники почали лише нещодавно,
і то вони поки не дуже великі. Наприклад, «Ниві Переяславщини» було
компенсовано близько 600 тис. грн. при загальній вартості двох поточних
проектів в 15 млн. грн.
Швидкий капітал
Як пояснюють експерти, в більшості випадків АПК-об'єкти
являють собою капітальні будівлі, хоча нерідко застосовується і технологія ШМЗ.
«Найчастіше при будівництві об'єктів АПК використовують суцільнометалеві
каркаси, які обшивають 3-шаровим залізобетонними плитами, або суцільнометалеві
конструкції, які спираються на залізобетонні колони», - розповідає І. Тимошик.
Зводять АПК-будівлі досить швидко. Наприклад, монтаж
металоконструкцій для одного з свинокомплексів «Укрстальконструкція» розпочала
в липні, а зараз об'єкт майже завершений.
Як розповідає Ю. Єрошенко, на несучі конструкції одного
об'єкта йде близько 500 тонн сталі. Зокрема, для тваринницького комплексу в
Згурівському районі площею 16,5 тис. кв. м, розрахованого на 30 тис. голів
свиней на рік, «Укрстальконструкція» поставила 460 т металоконструкцій.
Приблизно стільки ж пішло на попередній об'єкт у тому ж регіоні, який компанія
збудувала раніше. У результаті тварин завозять в побудовані за європейськими
нормами, повністю обладнані і опалювальні приміщення. Загалом, як зазначає Ю.
Єрошенко, для свиней «житло» будують не гірше, ніж для людей.
Наталія Тарасова, UGMK.INFO