11 липня, компанія «ЕСТА Холдинг» представила на суд київських архітекторів
і громадськості проект реконструкції ЦУМу. Найбільше претензій викликала
пропозиція засклити фасади будівлі, хоча саме цією ідеєю особливо пишаються
розробники проекту. Іншим гострим питанням стала доцільність спорудження
паркінгу на 200 машин в такій «гарячій» точці, як перетин вул. Хрещатик з вул. Б.Хмельницького.
Але найважливіше, що всі висловлені зауваження носять рекомендаційний характер,
так що в підсумку забудовник все одно побудує те, що вважає за потрібне.
Захищаючи свій проект реконструкції столичного ЦУМу на секції містобудівної
ради, яка була 11 липня 2012 р., Лариса Скорик почала з того, що будівля, яка
дійшла до них, будувалася в два етапи: у 1935-1939 рр. і в 1955-1958 рр. Тому,
на її думку, суворо охороняється законом тільки більш рання частина фасадів,
тобто навіть крайні 6 секцій з боку Хрещатика вона вважає пам'ятником
архітектури з натяжкою.
Тим не менше, вона зазначила, що з 11-12 запропонованих проектів (в
основному - українських авторів) було вибрано найбільш «інтелігентне» рішення
від міжнародного архітектурного бюро Benoy. Воно передбачає збереження
зовнішніх фасадів і повний демонтаж внутрішніх і зовнішніх, що виходять у двір,
стін. Крім того, буде знесено приміщення градильні, що знаходиться у
внутрішньому дворі. Потім фасад буде засклений, зверху буде надбудовано ще один
поверх, де розміститься ресторанна зона, а під будівлею з'являться три нові
рівня - один для супермаркету і два для паркування на 180-200 машиномісць.
В'їзд на паркінг і на територію ЦУМу буде здійснюватися крізь звичну арку на
вул.Б.Хмельницького, але додатково ведуться переговори з КМДА про можливість
організувати заїзд з вул.Пушкінської.
Поверхи з першого по шостий займуть бутіки з одягом і товарами для дому.
Причому, як уточнили власники об'єкта, компанія «ЕСТА Холдинг» (входить до
групи СКМ, що належить Ринату Ахметову), вони не планують віддавати ЦУМ одному
оператору, а хочуть залучити багато брендів, в т.ч. таких, які ще не
представлені в Україні. Цінова політика в магазині планується на рівні
«середній» - «середній +». А кафе і ресторани на верхньому поверсі, як пояснив
менеджер проекту Андрій Свєрчевський, розраховані на те, щоб випити чашечку
кави там зміг кожний охочий. В цілому, в результаті реконструкції «ЕСТА» планує
збільшити загальну площу ЦУМу вдвічі - до 37 740 кв. м.
На час реконструкції ЦУМ обнесуть парканом і металевими конструкціями, які
будуть підтримувати фасад.
В процесі обговорення проекту свою думку висловили більше десяти членів
містобудівної ради, включаючи головуючого в той день заступник начальника ГУ
містобудування та архітектури КМДА Андрія Кудєліна. Одним з найбільш гострих
питань став паркінг. Як зазначив рецензент проекту Євген Лішанський, всі умови
і обмеження від Головархітектури розробники проекту виконали - окрім одного,
нормативу з паркування. Тим не менше, за його словами, він вважає це тільки на
благо, адже столична містобудівна рада вже не перший рік на своїх засіданнях
піднімає питання про необхідність скорочення машинопотоків в центрі міста, а
паркінги тільки притягують машини. Примітно, що в цьому його підтримали
практично всі колеги, а деякі, наприклад, Віктор Ширяєв та Михайло Гершензон,
запропонували зовсім відмовитися від паркінгу в ЦУМі.
Серед інших спірних моментів виявилися рішення з атріумом, яке не всі
знайшли вдалим, недостатньо детальне опрацювання генплану та схеми руху
автотранспорту, надбудова додаткового поверху, не зовсім зрозуміла
бізнес-концепція, а також проблеми з землевідведенням та можливі
геолого-дренажні неприємності. Втім, представники «ЕСТА» запевнили, що або все
виправлять, або у них уже все в порядку з документацією.
Найбільш палкі дискусії викликало рішення фасадів: більшість виступаючих зійшлися
на думці, що їм не подобається зайве обрамлення їх склом. Особливо, як
підкреслив архітектор Леонід Муляр, враховуючи, що розробники називають проект
реконструкцією і обіцяли повністю зберегти фасади. Втім, насправді можна
говорити про те, що деяким чином фасади будуть збережені. Більш того,
А.Сверчевський погодився з тим, що скління стане своєрідною консервацією стін,
адже все облицювання під склом залишиться недоторканим, його тільки почистять.
Л.Скорик, відома своєю пристрастю до скляної архітектурі, зазначила, що не
може зрозуміти боязні українців перед склом. У свою чергу, депутат Київради
Олександр Бригинець парирував, що знає багато зарубіжних зразків вдалого
поєднання давньої, історичної та сучасної скляної архітектури, але приклади
готелю Hyatt на Софійській площі і бізнес-центру «Парус», на його думку,
показали, що в Києві поки не навчилися робити це красиво і грамотно. Він
вважає, що пропоновані авторами проекту нові фасади ЦУМу не змінюють ситуацію
на краще і не несуть функціонального навантаження, лише підвищуючи соціальну
напругу і збільшуючи критику. Тому він запропонував запитати думки киян з цього
приводу.
Як відповіли в «ЕСТА», так вони і збираються вчинити. Мовляв, вони візьмуть
до уваги всі висловлені зауваження і пропозиції і, можливо, деякі з них
врахують. Але потрібно відзначити, що нинішнє законодавство (закон про
регулювання містобудівної діяльності) не зобов'язує забудовників виносити свої
проекти на міськраді і виконувати його рекомендації. Нинішня презентація - це,
швидше, жест доброї волі «ЕСТА», яка, потрапивши в гучний скандал з
будівництвом на Андріївському узвозі, вирішила перестрахуватися. Втім, це
зовсім не означає, що архітектори проекту та його замовник врахують побажання і
рекомендації столичних містобудівників. Тим більше, підсумовуючи засідання,
А.Куделін зазначив, що змусити компанію виносити проект на обговорення
містобудівної ради ще раз він не може, хоча і рекомендує повторний розгляд.
Але, як пояснив А.Сверчевський, вони не мають наміру знову обговорювати ЦУМ з
архітекторами, віддавши перевагу провести громадські обговорення з допомогою
сайту універмагу.
Наталія Тарасова, UGMK.INFO