Все частіше позичальники банків скаржаться, що ті не
йдуть їм на поступки у зв'язку з виниклими фінансовими труднощами - не бажають
проводити реструктуризацію і розстрочку кредитів. Але винними в цій ситуації є
не лише фінустанови, а й їхні клієнти, багато з яких не бажають повертати
кредити в принципі.
Навіть найпотайливіші банкіри визнають, що в їхніх банках
число проблемних позичальників, від яких вони вже не розраховують отримати
борги, становить 10-15%. Інші зізнаються, що цифра сягає 30%. Агентсво Fitch
Ratings запропонувало усереднений показник - 21% проблемних кредитів за
підсумками другого півріччя 2010 р. При цьому, за даними агентства, сукупний
рівень проблемних кредитів (кредитів з простроченням більше 90 днів) і
реструктурованих кредитів на кінець 2010 р. становив 56% .
Горілка
доводить до проблем ... кредитних
Не дивно, що в такій ситуації банки намагаються захистити
свою фінансову стабільність і все перебірливо підходять і до видачі нових
кредитів, і до реструктуризації наявних. Тим більше, що нерідко при конфліктах
з банками чимало боржників самі йдуть на ескалацію конфлікту з фінансовими
установами. Так, «ОТП Банк», який не зміг отримати від бізнесмена Анатолія
Кіпіша виданих йому на розвиток полімерного бізнесу більше $30 млн. кредитних
коштів, звинувачував А. Кіпіша в тому, що той «всіляко ухиляється від
переговорів і посилює конфлікт». У результаті «ОТП Банк» ініціював судові
процеси по стягненню заборгованості з компанії «Хекро Пет ЛТД» та її поручителя
А. Кіпіша, реалізувати схему виводу активів з-під застави. Не виключено, що
партнером Кіпіша по полімерному бізнесу був і Яків Грибов, його партнер по
інших проектах, найбільш відомий серед яких - горілчана компанія Nemiroff.
Чоловік
і дружина - одна сатана?
В окремих випадках позичальники не бояться понести
відповідальність, оскільки заздалегідь продумують, як обдурити банк, і
підключають до справи суди. Так, в 2007 р. якийсь громадянин України оформив на
компанію «УкрЕнергоБізнес», основним засновником якої був, кредит на 10 млн.
грн в невеликому українському банку. Як заставу були надані майнові права
компанії-позичальника, автомобіль та ділянка землі в Гаспрі, які належали
особисто позичальнику
Але коли вже восени 2008 р. він припинив обслуговувати
кредит, банк з'ясував, що повернути свої гроші йому буде непросто. Адже на той
час позичальник вийшов зі складу засновників і власників «УкрЕнергоБізнес»,
переписавши свою частку на підставних осіб, створив штучну заборгованість
підприємства перед якоїсь «БІС-Аверсс», на ім'я якої був виписаний простий
іменний вексель на 42 000 грн. Цієї боргової розписки і факту несплати по ній
вистачило для того, щоб почати справу про банкрутство «УкрЕнергоБізнес».
Причому суд прийняв рішення про банкрутство компанії в рекордні 11 днів і
ухвалив почати процедуру ліквідації, яка була завершена за 2 місяці.
Оперативність пояснювалася тим, що в тому ж госпсуді
працювала дружина позичальника. При цьому ліквідатор не зумів знайти кошти для
покриття боргів за рахунок активів компанії, в результаті чого без своїх грошей
залишилися не тільки банк, але і Київський міський центр зайнятості з ДПАУ.
Примітно, що той же Господарський суд Києва відмовив банку в задоволенні
позовної заяви про визнання його кредитором «УкрЕнергоБізнеса», мотивуючи своє
рішення тим, що компанію-боржника вже ліквідовано. І це незважаючи на те, що
заява була подана задовго до ліквідації. Повернути ж борг за рахунок застави
також не вдалося, оскільки при підписанні договору клієнт надав паспорт без
відмітки про реєстрацію шлюбу. Отже, дружина не підписувала жодних документів
про передачу майна в заставу, у зв'язку з чим подала до Ялтинського міського
суду позов про визнання договору застави недійсним і виграла процес.
Прокуратура
вам на допомогу
Можна навести й інші приклади явного шахрайства в
кредитній сфері. Один з таких випадків прокуратура Києва виявила восени 2010
р., коли за дорученням Генпрокуратури перевірила законність видачі кредитів
колишнім керівництвом проблемного «Банку регіонального розвитку». Нагадаємо, в
березні 2009 р. НБУ ввів в «БРР» тимчасову адміністрацію, але оскільки
інвесторів, охочих вкласти кошти в банк, не знайшлося, 2 грудня 2009 р. у нього
була відкликана ліцензія і була почата процедура ліквідації.
Як повідомила прес-служба Генпрокуратури, в ході
зробленої правоохоронцями перевірки був виявлений факт шахрайства з боку трьох
товариств з обмеженою відповідальністю. Посадові особи цих компаній за
допомогою службового підроблення та махінацій з фінансами отримали у банку
кредити на загальну суму 70 млн. грн. При цьому сам «БРР» заборгував своїм
кредиторам понад 600 млн. грн, через що, власне, і проводилася робота по збору
інформації. Примітно, що матеріали збиралися для того, щоб довести причетність
керівництва та акціонерів банку до доведення його до банкрутства.
Подібні випадки явного і наполегливої відмови обслуговувати позики є однією з головних причин
того, кредитування в Україні не може повернутися на докризовий рівень. Так, в
2010 р. банки досить активно розповідали про свої «кредитні» плани, але вже в
2011 р. багатьом з них, насамперед, банкам з іноземним капіталом, довелося
стати більш обережними. Частина банків уже скоротили темпи кредитування, інші
готуються згорнути програми. Зважаючи на це, якщо ситуація не зміниться,
швидкого відновлення кредитування чекати поки не доводиться.
Ярослав Голованов,
UGMK.INFO