З кожним роком все більше гектарів української землі отримує статус
відумерлої спадщини. Як з цим боротися і кому дістанеться "нічийна"
земля, пише УБР.
В Україні понад 2 млн. гектарів землі офіційно вважаються нічийними. Так
називаються сільгоспугіддя, які втратили спадкоємців або ж вони не заявили свої
права на них у встановлений чинним законодавством термін.
Згідно з результатами торішнього опитування, проведеного Проектом USAID
"АгроІнвест", 24,1 % власників земельних паїв виповнилося 70 і більше
років.
Площа таких земель щорічно зростає. Досить часто потенційні спадкоємці не
заявляють про свої права на земельні ділянки, так як живуть в містах, а іноді
виїхали з країни. Тому займатися сільським господарством вони не мають наміру.
Чому так відбувається
У деяких регіонах України відумерла спадщина складає вже 15-20 % від
загальної площі земель. При цьому їх неможливо законним чином використовувати,
розповідає завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного
університету біоресурсів і природокористування України Андрій Мартин.
"Сільськогосподарські виробники не можуть їх брати в оренду. Так як
потрібно проходити досить складну процедуру визнання спадщини відумерлою.
Тільки тоді земельні ділянки переходять у комунальну власність тих
територіальних громад, де останнім роки проживали померлі особи", -
зазначає він.
У цих випадках земельні ділянки "зависають" у повітрі. Часто від
недосконалого законодавства територіальним громадам вдається переоформити таку
спадщину.
"Такої нічийної землі було б менше, якщо можна було оформити її у
власність територіальної громади не за останнім місцем проживання людини, а за
розміщенням земельної ділянки. Тому що досить часто старих забирають до родичів
у місто, а міській територіальній громаді зовсім не потрібна земля в покинутому
селі", - каже головний юридичний радник Проекту USAID "АгроІнвест"
Павло Кулинич.
Хто користується "нічийною"
землею
"Можна уявити, що це велике поле, де в серединці виявився маленький
пай і на нього немає власника, або його неможливо знайти. Тоді підприємства
обробляють ці землі. У випадку, коли є власник землі і він має державний акт,
то підприємства повертають господарю гроші за період користування цією землею",
- розповідає заступник директора департаменту - начальник відділу землеустрою
територій Держкомзему Ірина Діденко.
За словами Андрія Мартина, всі ці землі використовуються
сільськогосподарськими підприємствами, але використовуються протизаконно.
"Укладаються неформальні домовленості з правоохоронцями, чиновниками
сільських рад та місцевих адміністрацій і т.п. І тільки після цього на
самовільне використання "нічийних" земель закриваються очі. Але які
ці домовленості - все прекрасно розуміють. Територіальні громади від цього ані
копійки не отримують. хоча, безумовно, хтось на цьому багатіє, адже кожен
гектар сільськогосподарської землі щорічно приносить користувачеві кілька тисяч
гривень прибутку", - підкреслює експерт.
У свою чергу, партнер юридичної фірми ОМП, керівник земельної та аграрної
практики Ігор Огорднійчук зазначає, що коли фізична особа помирає і договір
оренди ще чинний, агропідприємство може використовувати земельну ділянку,
оскільки законодавство дозволяє використовувати її і не враховувати зміну
власника.
"Агропідприємство повинне нараховувати орендну плату і чекати нового
власника. Буде це фізична особа, держава, або місцева громада, однак
агропідприємство має право використовувати земельну ділянку. Поки є такий
договір оренди і його термін діючий", - констатує юрист.
Проблеми відумерлої спадщини стосуються і великих орендарів, говорить
начальник відділу земельного законодавства ТОВ "Астарта-Київ " Юлія
Маляр.
"Раніше цими землями розпоряджалися райдержадміністрації, і так як
вони розташовувалися за межами населених пунктів, передавали нам їх в оренду,
ми реєстрували договори оренди цієї землі і відзначали, що термін дії договорів
складався до моменту витребування такої спадщини. Зараз розпорядника немає, а
сільські ради не проводять такої роботи, мотивуючи це відсутністю коштів у
бюджеті, фахівців і практики", поділилася пані Маляр.
Вирішення проблеми з
відумерлою спадщиною
Зараз до Верховної Ради внесено законопроекти, які хочуть надати можливість
передачі у власність земельних ділянок, власники яких померли, каже Андрій
Мартин.
"Поки що це тільки законопроекти. Вони повинні дуже серйозно
дискутуватися. Тому що земельна ділянка не завжди є єдиним майном померлого
власника. І розривати спадщину на кілька шматків не дуже добре. Тому тут не
обійтися без серйозного обговорення. Потрібно, щоб експерти розібралися, як
краще все це організувати, щоб потім земля отримувала дійсно хороших господарів
і працювала на благо українського суспільства", - вважає він.
Юлія
Корнійчук, УБР