У
Криму до 2013 року планують запустити пілотний проект з реконструкції будинків
перших масових серій - так званих хрущовок. Будинки розширять за рахунок
прибудови лоджій і додадуть по кілька поверхів зверху. Як розраховують у Рескомбуді,
«реанімація» першого такого будинку в столиці для бюджету АРК обійдеться у 8
млн. грн.
«Проектні
інститути будуть оцінювати кожний конкретний житловий будинок: чи буде
вигідніше його реконструювати або побудувати новий, - пояснює «Сегодня» начальник
управління економічного аналізу Рескомбуду автономії Максим Скорін. - Десь
можна буде застосувати методи реконструкції без відселення людей. Але,
звичайно, більш якісно вона проводиться з відселенням, тому ми закладаємо гроші
до бюджету на цей випадок».
Плани
реконструювати хрущовки виникають у кримської влади не вперше, проте поки
вдалося перебудувати лише один будинок в Алушті - його здали в 2007 році.
Головний інженер Алуштинського «КримНДІпроект» Едуард Рекшинський розповідає: «Обставили
будинок з усіх боків лоджіями, за рахунок чого квартири отримали додаткову
площу в 15-18 кв.м, додали два поверхи. Будували за методом «фламінго»:
поставили стіни-ноги, які впираються у вище розташовані поверхи, не
навантажуючи саму будівлю. Це був перший випадок, коли реконструювали і
збільшили несейсмостійкий дім».
За
словами Едуарда Рекшинського, в Криму близько 240 тис. людей живуть в будинках,
не захищених від землетрусу, а надбудова поверхів і лоджій за цим методом як би
врівноважує будівлі, закриває їх в «бочку» і робить більш стійким до підземних
поштовхів. Після першого проекту в Алушті планувалося перебудувати ще й
гуртожиток по вулиці Туристів, проте на цьому етапі в інвесторів закінчилися
кошти.
Мер
кримської столиці Віктор Агєєв підтримує ідею реконструкції будинків,
побудованих в 60-х роках. «Звичайно, можна було б звести нове житло, але для
цього необхідна ціла програма фінансування з держбюджету, - нарікає мер. - А
так на сьогоднішній день є багато пропозицій добудовувати мансардні поверхи,
утеплювати їх і реконструювати. Інвестори будували плани щодо центру міста -
спальні райони їх не особливо цікавлять. Але всі ці пропозиції поки знаходяться
на розгляді. Проблема полягає в тому, що в інвесторів немає можливості це
робити фінансово ».
Керуючий
недержавної програмою реконструкції житлового фонду Геннадій Бондаренко
впевнений, що будинки першої масової серії можна і потрібно перебудовувати:
«Термін життя хрущовки - 50-75 років. Щоб її врятувати, треба захистити будівлю
від впливу факторів агресивного навколишнього середовища: зробити зовнішні
стіни внутрішніми, помістити всередину будівлю нової, збільшити висотність.
Таким чином можна продовжити життя будови до 800 років - стільки може вистояти
цегла. До того ж маломірна квартира перестане бути такою. Наприклад, до кухні в
4-5 кв.м шляхом прибудови додасться їдальня в 12 кв.м. Протягом трьох місяців
п'ятиповерхівку можна було б перетворити на 12-поверховий будинок», - пояснює
Геннадій Бондаренко.
Щоб
довести доцільність реконструкції, він представляє калькуляцію: «За $ 3 млн. у
хрущовці, де максимум 3 тис. кв.м житлової площі, ми створимо ще 15 тис. кв.м.
В іншому випадку $3 млн. піде на те, щоб хрущовку знести і викопати все, що
заклали у фундамент».
Тетяна Берегова, газета «СЕГОДНЯ»