В останні місяці
«комуналкою» українська влада зайнялася впритул - в основному у вигляді
кадрових змін і гучних заяв. Правда, було прийнято кілька відповідних
нормативно-правових документів, а незабаром уряд обіцяє прийняти Національну
стратегію теплозабезпечення населених пунктів України до 2030 р. Адже до сих
пір відсутність державного регулювання залишалося однією з головних її проблем
нарівні з відсутністю фінансування.
Планів громаддя
Про Національну
стратегію теплозабезпечення в Україні почали говорити ще в 2008 р. Робоча
група, створена постановою Кабміну для її розробки, провела дослідження і
навесні 2009 р. запропонувала концепцію Національної стратегії
теплозабезпечення. Незабаром її передали в МінЖКГ для доопрацювання. Близько
двох років про концепцію не було ніяких публічних згадок, а вже після кадрових
перестановок в МінЖКГ, в серпні 2011 р. на сайті Міністерства з'явився проект
урядового розпорядження «Про схвалення Концепції Національної стратегії
теплопостачання населених пунктів України до 2030 р».
Крім того, в 2009
р. були затверджені «Порядок розроблення регіональних програм модернізації
систем теплопостачання» та «Державна цільова економічна програма модернізації
комунальної теплоенергетики на 2010-2014 рр». Інститут технічної теплофізики
НАНУ розробив методологічні основи розробки регіональних програм модернізації
комунальної теплоенергетики і допомога по її модернізації.
У листопаді 2011
р. були внесені зміни в закон «Про житлово-комунальні послуги», завдяки чому
відтепер комунальники можуть закладати в тариф кошти на модернізацію що, по
ідеї, повинно поліпшити інвестиційну привабливість ЖКГ та скоротити
собівартість послуг. Але нинішній стан ЖКГ такий, що модернізація потребує дуже
великих інвестицій і, відповідно, значного підвищення тарифів у доступній для
огляду перспективі. Говорити ж про скорочення собівартості послуг раніше, ніж
окупляться вкладення в модернізацію, не варто.
Крім того,
найбільший ефект дасть не модернізація підприємств теплоенергетики (тобто
теплових мереж, ТЕЦ тощо), а термомодернізація будівель. З ініціативи МінрегіонбудЖКХ
був прийнятий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку». Профільний
міністр Анатолій Близнюк заявив про намір створити для ОСББ механізм доступних
кредитів для фінансування капітальних ремонтів та заходів з енергоефективності
будівель. Але поки це - теж тільки плани, законодавчої підтримки утеплення
житла в Україні поки немає. Хоча Інститут газу НАНУ пару років тому розробив
декілька варіантів закону про термомодернізацію будівель, він так і не був
прийнятий.
Закордон нам допоможе?
Але крім
відсутності стратегії модернізації ЖКГ, для цих цілей традиційно не вистачає
коштів. Частково вирішують проблему іноземні та міжнародні інституції, але їх
допомога дуже незначна і вибіркова. Так, Світовий банк поки готовий виділити
кредити на модернізацію водопостачання та водовідведення, а вже після цього
займеться модернізацією теплоенергетики. СБ також мав безпосереднє відношення
до створення Нацкомісії з компослуг, а зараз допомагає МінрегіонбудЖКХ
розробляти тарифну політику на ринку теплопостачання та впроваджувати прилади
обліку та регулювання теплової енергії.
У 2009 р. тодішнє
МінЖКГ за допомогою агентства USAID почало впроваджувати програму «Реформа
міського теплозабезпечення», в рамках якої передбачено ряд пілотних проектів з
модернізації систем теплопостачання та підвищення енергоефективності будівель у
більш ніж тридцяти відібраних населених пунктах. За словами координатора
програми Білла Таккера, дванадцять пілотних проектів завершені в 2010 р. і ще
двадцять планувалося закінчити в 2011 р. У енергоефективність українських міст
вже інвестовано понад $50 млн. Німецьке товариство технічного співробітництва
GTZ за сприяння Федерального міністерства економічного співробітництва та
розвитку Німеччини допомагає реалізувати нашому профільному міністерству ще
один великий проект - «Енергоефективність у будівлях».
Про свою
готовність виділити гранти на 31 млн. євро на модернізацію систем
теплопостачання та інші проекти з поліпшення енергоефективності ЖКГ деяких міст
України заявив британський Фонд Східноєвропейського партнерства з
енергоефективності та навколишньому середовищу. ЄБРР вже інвестував в системи
теплопостачання ряду українських міст кілька десятків мільйонів євро, а
нещодавно заявив про інтерес до участі в акціонерному капіталі українських
енергокомпаній, в т. ч. ТЕЦ.
Всі порахувати
Незважаючи на
масштабні кадрові перестановки та гучні заяви про радикальні реформи ЖКГ,
бюджет на 2012 р. не дуже радує українських комунальників. Коштів, ймовірно,
вистачить на поточний ремонт систем теплопостачання, але не на їх модернізацію.
Точніше, модернізація в цьому році, все ж почнеться, але не з удосконалення
системи вироблення і розподілу тепла, а з його обліку. З бюджету планується
виділити 200 млн. грн. на програму «Облаштування багатоквартирних будинків
сучасними засобами обліку та регулювання води і теплової енергії».
Загальнобудинкові лічильники тепла встановлюють вже кілька років, але відсоток
будинків, забезпечених ними, все ще незначний. У році, комунальники обіцяють
обладнати всі житлові будинки приладами обліку теплової енергії.
Це дозволить
зрозуміти, скільки і де у нас тепла виробляється і витрачається і що саме
потрібно зробити для модернізації комунальної теплоенергетики. А поки навіть
цифри тепловтрат, якими оперують чиновники та журналісти, дуже приблизні.
Настільки ж приблизні цифри прогнозованого скорочення споживання газу.
Вважається, що в результаті реалізації Національної стратегії модернізації
теплопостачання населених пунктів споживання газу в країні скоротиться на 30%
до 2030 р. Але як можна прогнозувати точний результат дій, якщо незрозуміло,
які саме дії і де слід зробити? При нинішньому рівні забезпеченості житлового
фонду лічильниками не можна розробити, прорахувати і реалізувати всеосяжну
програму модернізації теплоенергетики, можна лише реалізовувати окремі пілотні
проекти і на їх основі приблизно судити, що можна зробити в масштабах всієї
країни, що це дасть і у скільки це обійдеться.
Ніна Шершова, UGMK.INFO