Ще свіжі в пам'яті обіцянки експертів щодо нової хвилі
кризи, а кредитування вже цвіте і пахне. Більше 40 банків видають іпотечні та
автокредити, причому під відсотки на рівні докризових. А деякі знову
розщедрилися на позики готівкою без довідки про доходи.
Словом, на підході новий кредитний бум. Але щоб він не
вдарив по економіці, банківській системі і пересічним українцям, як це було в
2008-2009 роках, уряд і НБУ затіяли кредитну реформу. Weekly.ua розбирався у
нових правах і обов'язках позичальників і кредиторів.
По
одному товару в руки
Першим «порадував» українців кредитними новаціями Кабмін,
30 березня 2011 р. затвердивши постановою № 383 «Правила торгівлі у розстрочку
фізичним особам». У них є дуже цікаві моменти.
Наприклад, фактично українець може купити в борг тільки
один товар, а наступний - після повного розрахунку за попередній. А ще сума
розстрочки не може перевищувати певної кількості зарплат: трьох, якщо
розстрочка на півроку, шести - якщо на рік, дванадцяти - якщо на два роки.
Покупцеві, який не вписується в ці рамки, кредит на всю суму товару не дадуть,
доведеться зробити відповідний перший внесок.
Однак при найближчому розгляді виявляється, що новації
Кабміну щодо попередження кредитної кризи досить умовні. Як пояснила юрист
Всеукраїнської громадської організації «Захист прав споживачів фінансових
послуг» Алла Райковська, ці правила - лише переспів старих «Правил торгівлі у
розстрочку» редакції 1998 року і змін в них мінімум. «Згідно зі старими
правилами, перший внесок при розстрочці мав становити 25-50% від ціни товару, а
відтепер - на розсуд продавця, - пояснила Райковська. - Ще одна зміна
стосується розміру процентної ставки по розстрочці. Раніше продавець не міг
встановлювати процентну ставку вище тієї, яку він сам платить банку за свої
кредити, тепер такого обмеження немає - ставка може бути будь-якою».
У нових правил є істотний недолік - в них не передбачена
відповідальність за їх недотримання. Тобто якщо магазин порушив ці правила,
вимагати від нього дотримання постанови Кабміну марно, і навіть суд може
змусити його всього лише виправити ситуацію, але покарати за порушення штрафом
або адміністративною відповідальністю не в силах.
Позичальникам
додали прав ...
НБУ теж вніс свою лепту в кредитну реформу. Тільки внесок
його буде більш суттєвий - Нацбанк, кажуть, брав активну участь у розробці
законопроекту № 7351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг»,
який депутати прийняли позаминулого тижня. Закон неабияк змінює життя
позичальників в кращу сторону, і залишається сподіватися, що президент підпише
його без вагань. Але про все по порядку.
Наприклад, закон, нарешті, ставить крапку в питанні права
банку підвищувати ставку в односторонньому порядку. Перш нормативні документи
просто забороняли підвищувати ставку по кредиту, а закон вводить в Цивільний
кодекс поняття фіксованої і плаваючої (змінної) процентної ставки. Фіксовану
ставку протягом терміну договору, ясна річ, міняти заборонено. Плаваючу ставку
банк міняти зможе, але при цьому в договорі має бути чітко прописаний механізм
її розрахунку, міняти який кредитор не має права. До того ж банк зобов'язаний
щомісяця публікувати у відкритих джерелах (газетах-журналах, на своєму
інтернет-сайті) інформацію про зміну змінного показника, на базі якого
розраховується плаваюча ставка.
Також банкірів зобов'язали прописувати в договорі всі
види платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням, погашенням позики та
укладенням кредитного договору. Ці норми в законодавстві є і зараз, але в
законі вони викладені чіткіше. А ще банкам заборонили стягувати плату за
дострокове погашення кредиту і відмовляти в прийомі платежів в рахунок
дострокового погашення.
Подбав НБУ і про зір позичальників. Закон забороняє
банкам якими б то не було способами ускладнювати сприйняття тексту кредитного
договору - зменшувати шрифт його окремих пунктів і друкувати їх на фоні.
... і
відповідальності
У кризу було погано не тільки позичальникам, але і
вкладникам банків. Позичальники перестали розраховуватися по кредитах, кілька
банків цього не пережили і збанкрутували, а ті, що вижили - заморозили
повернення вкладів громадян, які їм довірилися. Досі банки продовжують
відбиватися від нападок проблемних позичальників, які через суди намагаються
відвоювати право не погашати борги.
За словами голови правління OTP Bank Дмитра Зінкова,
закон закрив кілька лазівок, які дозволяли позичальникам ухилятися від
виконання своїх кредитних зобов'язань. Так, наприклад, багато позичальників, не
бажаючи розраховуватися за кредитом, реєструвалися як підприємці і тут же
починали процедуру свого банкрутства. При цьому за допомогою хитрих схем
кредитне житло, яке знаходиться в заставі, вони перепродували своїм людям,
рятуючи його від претензій банку.
Новий закон заборонив таку схему: він розмежував
зобов'язання підприємця на пов'язані з його підприємницькою діяльністю і не
пов'язані з нею, що не дозволить підприємцям-банкрутам виводити куплене в
кредит житло з-під контролю банку.
Також закон вирішив цілий ряд більш складних проблем.
Зокрема, він дозволяє банку продавати житло без суду в разі порушення умов
кредитного договору і якщо в договорі було передбачено згоду позичальника
вирішувати конфлікти з кредитором без залучення суду.
Декому не сподобається й інша новація закону - тепер
банки зможуть за рішенням суду виселяти із заставного житла злісних
неплатників, навіть якщо у квартирі прописані діти. Правда, при виселенні такі
боржники отримають постійне жиле приміщення, вказане у рішенні суду або
постанові прокурора. Новинка тут - слово «постійне». До цих пір банкіри могли
виселяти позичальників навіть на орендовану на кілька місяців житлоплощу, не
піклуючись про їх подальшу долю. Проте під час прес-конференції президент
Асоціації українських банків Олександр Сугоняко заявив: «Наше законодавство,
яке регулює відносини між кредитором і позичальником, номінально захищає права
кредитора, але це тільки номінально. До цих пір у позичальників є можливості не
обслуговувати свої борги. Наше завдання полягає в тому, щоб усунути ці
проблеми, які заважають реалізувати заставне майно, але поки що ми не сильно
просунулися в цьому напрямі».
Сугоняко заспокоює: ніхто без суду не має права відбирати
житло у людей, а з проголосованого законопроекту викреслили норму, за якою
дозвіл на виселення міг підписувати прокурор. «Ніхто людей виселяти не буде,
навіть якщо б ця норма залишилася, я вас запевняю, без суду це зробити
неможливо. Крім того, іпотечні кредити займають лише 10% від загального обсягу
кредитів, тому таких випадків дуже мало, і я сумніваюся, що банки підуть на це»,
- підсумував експерт.
Ще одна цікава деталь - цим законом забороняється видача
валютних кредитів населенню. Хоча заради об'єктивності варто відзначити, що,
незважаючи на формальне відсутність заборони з 1 січня цього року, банки і не
поспішали кредитувати українців у валюті.
Портфелі
по осені рахують
Банкіри покладають на закон великі надії. Голова
правління Ощадбанку Сергій Подрєзов назвав цей документ засобом захисту від
махінацій несумлінних позичальників. «Це наш захист, яка нарешті дасть
можливість використовувати для кредитування наявні у нас вільні грошові
ресурси», - заявив він.
«Без цього закону банки не зможуть домогтися повернення
проблемних кредитів, а значить почати видачу нових», - вважає глава НБУ Сергій
Арбузов.
Але видавати нові позики банкіри все-таки почали і
сподіваються, що за 2011 рік їх кредитний портфель зросте на 10-15%. Це,
звичайно, не 70%, на які до кризи щороку збільшувалася кількість виданих позик,
але для кредитного ренесансу вже непогано.
За матеріалами Weekly.ua, "ForUm"