14 лютого в
Мінекономрозвитку повинні були розглядати законопроект про ріелторську
діяльність, але через відставку Андрія Клюєва розгляд в черговий раз відклали.
Втім, можливо ця відстрочка дасть можливість більш широкому колу учасників
ринку приєднатися до роботи над документом, адже поки їх представляє тільки
один ріелтор. Решті законопроект або не цікавий, або не подобається.
Нам не подобається
Президент Віктор
Янукович сам ініціював, і сам же провалив своє доручення Міністерству
економічного розвитку і торгівлі підготувати законопроект про ріелторську
діяльність. Справа в тому, що 29 листопада 2011 р. він поставив відповідне
завдання, а в день, коли в Мінекономіки повинно було відбутися засідання
робочої групи з цього питання (14 лютого), він звільнив профільного міністра
Андрія Клюєва.
Перше, і поки що
єдине засідання робочої групи відбулося 7 лютого, коли Мінекономрозвитку
представив основу майбутнього законопроекту. Незважаючи на те, що він
безпосередньо стосується значного числа підприємців, єдиним представником
ріелторського співтовариства на засіданні виявився президент Асоціації спеціалістів
з нерухомості України (АСНУ) Сергій Злидень. Як сказано в повідомленні АСНУ,
він «довів до присутніх негативні моменти запропонованої Мінекономіки концепції
законопроекту».
У своєму
коментарі UGMK.INFO С. Злидень пояснив, що його, як представника ріелторського
бізнесу, не влаштувала пропозиція про прописування в законі тарифної сітки на
вартість послуг. «Ми не хочемо тарифікації, яка вказана в дорученні президента,
оскільки мова йде про вільні ринкові відносини. І ми цього вже домоглися -
робоча група прийняла рішення про те, що вона подасть відповідне обґрунтування
президенту», - розповів він, уточнивши, що сторони угоди повинні на договірних
умовах вирішувати питання вартості послуг.
Крім того, за
словами С. Злидня, ріелтори виступають проти обов'язкової наявності для
представників цієї професії вищої юридичної або економічної освіти. «Ми вважаємо,
що достатньо мати будь-яку вищу базову освіту», - пояснив він. Представник
бізнесу також виявився не згодний з тим, щоб керівником або засновником
агентства нерухомості був виключно ріелтор і щоб в компанії працювало не менше
90% ріелторів. Серед інших відкинутих ріелторами пропозицій - заняття
ріелторством як винятковим видом діяльності (тобто несумісним з іншими видами
підприємництва).
Тільки один
Втім, говорити
про те, що зазначені пропозиції виходять від усіх ріелторів, не можна. Справа в
тому, що інші громадські організації (а таких налічується півдесятка), як і
великі агентства нерухомості або ріелтори не тільки не залучалися до роботи над
законопроектом, але навіть не бачили його тексту. Наприклад, в First Realty
Group (найбільші столичні АН «Благовіст» і Park Lane) про законопроект нічого
не знають.
А президент Союзу
спеціалістів з нерухомості України (ССНУ) Олександр Рубанов розповів, що
виявився дуже здивований, коли дізнався про поточний документ, тому що другий
законопроект № 8781, ініційований нардепом Ігорем Прасоловим і підтриманий
ССНУ, зараз вже перебуває на розгляді в парламенті. За словами ріелтора, Союз
лобіює прийняття профільного закону з 1997 р., тим дивовижнішою стала для нього
відсутність в нинішній робочій групи інших учасників ринку. Як пояснив О.
Рубанов, вони просто не знали про те, що Мінекономрозвитку розробляє
законопроект, і ніхто їх не запрошував приєднатися до процесу.
Інформаційний
вакуум можна пояснити по-різному: і реальною відсутністю ініціативи з боку
Мінекономрозвитку, і свідомим небажанням інших ріелторів брати участь в
розробці цього законопроекту. Справа в тому, що через присутність в Україні
одразу кількох громадських ріелторських організацій різної величини і ступеня
впливу, на ньому немає єдності - кожний тягне ковдру на себе.
Керівник хто?
Основним каменем
спотикання при цьому є управлінське питання. Так, АСНУ хоче, щоб сертифікацію і
контроль за ріелторською діяльністю здійснювала громадськість, тобто вони самі.
І з цією позицією згодна більшість інших організацій, але, природно, на місці
контролера кожний бачить себе, а не конкурента.
У свою чергу,
експерт з нерухомості Артур Оганесян вважає, що регуляторну функцію має
виконувати виключно держава. На його думку, будь-який чиновник або коло
чиновників принесуть ринку менше зла, ніж регулювання його конкурентним
середовищем. «Ми перегриземо глотки один одному за це. З чиновником швидше
знайдемо спільну мову», - упевнений він.
Дійсно,
незважаючи на зменшення через кризу числа агентств, тільки в Києві, за
підрахунками АН «Планета Оболонь», працює кілька тисяч ріелторів. Як пояснює
аналітик порталу domik.net Володимир Коломейко, на всіх них просто не вистачає
квартир і грошей. Тому, на його думку, оптимально було б об'єднати ріелторів
під егідою держави. Завдяки цьому, до речі, з'явився б шанс отримувати більш-менш
реальну статистику по ринку, тому що сьогодні кожне агентство оцінює ринок,
виходячи зі своїх можливостей, а Мін'юст або БТІ інформацією якщо і володіють,
то не діляться. На думку експерта, закон потрібний, але в зрозумілому вигляді -
наприклад, щоб він зобов'язав ріелторів відкрито інформувати про свої тарифи,
кваліфікації і повні контактні дані. А проводити сертифікацію він пропонує за
західним зразком, коли в компанії може працювати всього один ріелтор, в
підпорядкуванні у якого може бути ряд помічників, юристів і агентів.
Таке розмаїття
думок дійсно говорить про незлагодженість ріелторського співтовариства.
Керуючий директор ARPA Real Estate Михайло Артюхов порівнює ситуацію з чорним
ящиком, в якому всі причетні до розробки законопроектів про ріелторську
діяльність намагаються налагодити тільки вхід і вихід. «При цьому ніхто не
замислюється про те, щоб сам «ящик» зробити прозорим», - розводить він руками.
Наталія Тарасова, UGMK.INFO