Перехід українських військ в рішучий наступ, який вже призвів до звільнення
від бойовиків Слов'янська і Краматорська, поставив біженців зі сходу перед
дилемою - повертатися додому або перечекати до кращих часів, пишуть «Вести».
Думки розділилися: хтось спішно пакує валізи, хтось вже повернувся до
рідного вогнища, а хтось збирається почати нове життя далеко від зануреного в
хаос війни Донбасу.
Згідно з офіційними даними, всього до Одеси прибули 3256 осіб з Донецької
та Луганської області. При цьому чиновники підкреслюють, що реальні цифри
значно вищі, всього в Одеській області може перебувати близько восьми тисяч
біженців. Разом з тим більше 400 осіб вже повернулися додому. У рідні міста
переселенці добираються по-різному: хтось своїм ходом, на власних авто чи
громадським транспортом, хтось організованими групами за допомогою волонтерів.
НЕПОВНИЙ ВАГОН
15 липня в Одесі зустрічали черговий склад із зони АТО, на якому прибули
близько ста луганчан. А вже 16 липня потягом Луганськ-Одеса на схід відправився
причіпний вагон разом з сорока жінками та дітьми. Громадські діячі, займаються
проблемами біженців, кажуть, що відразу після звільнення Краматорська і
Слов'янська бажають повернутися було набагато більше, однак зараз процес трохи
загальмувався.
«Люди все частіше починають давати задній хід, - говорить громадський
працівник Георгій Блощиця. - Це викликано тим, що у звільнених містах сильно
постраждала інфраструктура, переселенці побоюються опинитися без світла, води і
прожитку. Спочатку ми планували відправити два причіпних вагона, потім від
одного відмовилися, у результаті і цей йде неповним».
І дійсно, повертатися додому поспішають не всі. Так, дев'ятнадцятирічний
Назар Мірошниченко зі Слов'янська, який проживає в курортній Сергіївці,
відверто говорить, що в рідному місті йому робити нічого.
«Поки що їхати не планую, води там немає, світла немає, та й стріляють ще.
Може не в самому місті, але в передмістях, в посадках кожний день чути постріли»,
- каже хлопець.
А ось мешканка Краматорська Оксана вже повернулася додому, про що абсолютно
не шкодує. «Як тільки дізналися, що місто звільнили від ополченців, чоловік
відразу поїхав в розвідку, а через кілька днів і я. У нас, на відміну від
Слов'янська, руйнувань небагато. Минулої ночі я навіть пострілів не чула, а
попередні ночі іноді пострілювали. Але в цілому місто повертається до мирного
життя. Ми дуже боялися укрів, нам розповідали, що вони будуть розстрілювати,
але поки що вони їздять на БТРах і нікого не чіпають», - розповідає Оксана.
Планує повернутися до рідного Слов'янськ 57-річний ріелтор Віктор Шульга,
правда, він скористатися допомогою громадських працівників і виїхати поїздом не
може, тому що разом з ним літня мати. «Їй 76 років, трьох пересадок вона не
перенесе, - каже чоловік. - Шукаю варіанти поїздки машиною або автобусом. Як
тільки знайду, відразу поїду, нічого сидіти в гостях, час додому».
НОВЕ ЖИТТЯ
Деякі жителі звільнених міст не поспішають повертатися додому з причини
того, що саме з Одесою пов'язують подальше життя. Так, 18-річний юнак зі
Слов'янська Ігор Билбас розраховує залишитися на півдні для навчання.
«До серпня з батьками залишаюся тут, за Слов'янськом, звичайно, сумую, але
якщо вийде вступити до університету, то залишуся в Одесі, а батьки повернуться.
На щастя, наш будинок не постраждав, тільки на балконі вибило кілька вікон».
27-річна Ксенія з Артемівська в Одесі зупинилася у друзів, знайшла
підробіток, пов'язаний з туристичними послугами, і до закінчення курортного
сезону повертатися не збирається. «До жовтня точно тут, а там подивимося. Я би
взагалі назавжди в Одесі залишилася, але донька постійно канючить, додому
сильно хоче. Там бабуся залишилася, свій город», - нарікає жінка.
Не забувати, ЩО В ГОСТЯХ
Незважаючи на те, що, за словами начальника міського управління соцзахисту
Ірини Маркевич, місць в одеських здравницях практично не залишилося, біженці з
Донбасу продовжують прибувати. Причому якщо раніше основний контингент складали
жителі Краматорська і Слов'янська, то тепер на південь масово потягнулися
донеччани та луганчани.
Багато людей прибуває на власних авто, облаштовуються на орендованих
квартирах або у родичів або знайомих. Влада до переселенців ставиться з
розумінням, однак просить вимушених гостей не зловживати довірою.
Так, днями губернатор Ігор Палиця натякнув, що деяким переселенцям зі сходу
слід було бути більш вдячними: «На жаль, вони не завжди цінують те, що одесити
надали їм тимчасове місце проживання, поки там йде війна. Ніхто видавати їм
землі не буде, ніхто надавати їм житло не буде - вони жителі України. Зараз
ситуація заспокоїться, вони поїдуть до себе додому». За словами губернатора,
усіх, у кого не буде коштів на зворотну дорогу, забезпечать квитками.
«РОЗВОДЯТЬ» НА ВОКЗАЛІ
Переселенці із зони АТО останнім часом все частіше і частіше стикаються з
шахраями.
Йдеться, насамперед, про махінації з орендованим житлом. Суспільна представниця
Світлана Підпала повідомляє про те, що негідники беруть приїжджих в оборот вже
на вокзалі.
«Шахраї розміщують оголошення в газетах, вказуючи завідомо низькі ціни, а
потім пропонують укласти договір на тисячу гривень за інформпослуги, при цьому
конкретні квартири в договорі не вказані», - говорить вона. Таким чином,
довірливий переселенець платить гроші, але не отримує нічого натомість.
У той самий час багато ріелторів, навпаки, скаржаться на біженців. Як
повідомила «Вестям» співробітниця одного з агентств нерухомості Ірина,
почастішали випадки, коли прибулі зі сходу відмовлялися платити за оренду
квартири. «Вони вносять завдаток, а через місяць або ховаються, або не платять,
наголошуючи на те, що вони жертви і що з них не можна брати гроші. Чи
загрожують скаргами до міліції, мовляв, такі-сякі одесити наживаються на
жертвах війни», - говорить вона.
Ростислав Баклаженко, «Вести»