Банки
за різними причинами відмовляють клієнтам у видачі іпотечних кредитів. Дефіцит
ліквідності змушує фінустанови говорити «ні» буквально навіть у момент
підписання кредитного договору.
Не
бажаючи втрачати потенційно платоспроможних позичальників, банкіри обіцяють
«кредитні гори», але «через тиждень-другий», в надії, що фондування на міжбанку
подешевшає.
Тим
не менш, золоте століття низьких ставок на міжбанківському ринку, здається, зникло.
Приміром, минулого понеділка ставки overnight доходили до 36%, після чого пару
днів трималися на рівні 26%. Основні ж донори ринку - держбанки - не поспішають
розлучатися з ліквідністю.
У
подібній ситуації, вважає економіст ІГ "Арт Капітал" Олег Іванець,
більш правильним буде тимчасово зупинити кредитування, ніж видавати позики до
30% річних і вище. «Занадто дорогі кредити мають всі шанси стати проблемними.
Це суперечить європейському ризик-менеджменту.
Тому
з ринку іпотеки йдуть банки з іноземними інвестиціями». Разом з тим, упевнений
він, чим більша кількість банків припинить зараз кредитування іпотеки, тим
швидше ситуація відновиться.
Експерти
та учасники ринку впевнені: відстрочка у видачі кредитів у більшості випадків
викликана бажанням банків відтягнути час в надії, що ситуація зміниться. А тим
часом триває активний діалог з регулятором. НБУ, в свою чергу, теж зацікавлений
у зниженні ставок на ринку, адже цей ринок його «годує».
Тому
з великою часткою ймовірності можна стверджувати, що в найближчі місяць-два
консенсус між учасниками ринку і регулятором буде знайдений. На даний же
момент, стверджує президент Українського аналітичного центру Олександр
Охрименко, ситуація нагадує ходьбу по замкнутому колу: для підвищення
ліквідності банки змушені підвищувати ставки за депозитами, що веде до
подорожчання кредитів. А це зовсім не стимулює економіку.
Хоча,
як оптимістично заявляє глава правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир
Лавренчук, існуючий дефіцит ліквідності вже в листопаді буде успішно подоланий
за рахунок зростання обсягів депозитів населення.
Правда,
банки для цього будуть змушені і далі підвищувати ставки за вкладами, що, в
свою чергу, позначиться на вартості кредитів та попиті на них. «У будь-якому
випадку, - говорить банкір, - ціна питання - вартість депозитів».
Глава
наглядової ради «Платінум Банку" Юрій Блащук вважає, що вирішення проблеми
дефіциту ліквідності залежить не стільки від банків і НБУ, скільки від
сценаріїв вирішення боргової кризи в Європі.
Крім
того, упевнений банкір, для відродження іпотеки слід дозволити іноземним
інвесторам випускати облігації в гривні - НБУ повинен забезпечити
рефінансування іпотечних облігацій, а Державній іпотечній установі нарешті слід
запрацювати на повну потужність.
А
тим часом ставки за депозитами фізичних осіб продовжують зростати. Якщо
наприкінці вересня середня ставка по депозитах у гривні на рік становила
13,53%, то тепер - 14,24%. Відповідно, зростає ставка за міжбанківськими
кредитами у гривні та доларах.
«Негативні
тенденції слабкого припливу депозитів населення і збільшення напруженості у
фінансовому секторі Україна на тлі очікування другої хвилі глобального
економічного кризи продовжуються», - констатує керівник інформаційно-аналітичного
центру Forex Club в Україні Микола Івченко.
У
цих умовах все більше комерційних банків вирішують припинити видачу іпотечних
кредитів, які є довгостроковими і несуть в собі ризики для фінустанов в разі їх
неповернення.
І
хоча останні два тижні ситуація з банківською ліквідністю відносно стабільна -
в середньому на рівні 15 млрд. грн, гривні явно не вистачає. Погіршує ситуацію
політика НБУ щодо обмеження зростання показників грошової маси і бази за
рахунок проведення операцій з вилучення грошей з обігу.
Проте,
нагадує пан Івченко, потрібно визнати, що обсяги вилучення грошей починають
скорочуватися: якщо у вересні було вилучено 10,55 млрд. грн з обігу, то за 27
днів жовтня - тільки 2,16 млрд.
«Одним
із кроків зі стабілізації ситуації на валютному ринку та з ліквідністю може
стати імпортозаміщення і орієнтація на українську продукцію в межах розумного,
а також згортання обмежувальної монетарної політики НБУ», - резюмує
співрозмовник «і».
Экономические
известия