У
столиці переведення квартири з житлового фонду в нежитловий неофіційно коштує
до 30 тис. доларів, стверджують у Раді підприємців Києва, пише «Дело».
Дрібний
бізнес стурбований ініціативою місцевих властей повністю "очистити"
місто від ларьків і кіосків і переводити їх на нижні поверхи будинків. Щоб
відкрити магазин або офіс на першому поверсі житлового будинку в центрі Києва,
доведеться заплатити до 30 тис. доларів за переведення приміщення з житлового
фонду в нежитловий. Дорога і корумпована процедура не дає нормально працювати
багатьом підприємцям. Про це розповів голова ради підприємців Києва Сергій
Доротич під час обговорення «Стратегії розвитку Києва» в Інституті Горшеніна.
«Я
готовий показати вам документи по конкретному приміщенню, яке переведено з
житлового в нежитлове, і, крім офіційних платежів, було заплачено 30 тисяч
доларів хабара. Інакше процедура, яка тривала три роки, ніколи не була б
завершена», - сказав Доротич.
Згідно
зі стратегією, Київська адміністрація має намір до 2025 року повністю звільнити
місто про малих архітектурних форм (МАФ) - кіосків та ларьків, які псують
вигляд столиці. Зараз у цій сфері працює понад 50 тисяч сімей. Щоб не
залишитися без роботи, підприємці вимагають від влади спрощення процедури
переведення приміщень з нежитлового фонду в житловий.
Київські
чиновники, з одного боку, готові піти назустріч малому бізнесу. «Ми готові
зробити додаткове стимулювання для людей, які організовують торгівлю
продовольчими товарами на перших поверхах. Якщо у людини кіоск або два кіоски,
вона може придбати квартиру на першому поверсі і торгувати», - сказав заступник
голови КМДА Руслан Крамаренко.
З
іншого боку, столична влада боїться втратити кошти, які надходять до бюджету
від переведення приміщень у нежитлові. «Може вийти така лазівка. При введенні
житлової нерухомості сплачується 4% пайового внеску, при введенні нежитловий,
відповідно до закону України, сплачується 10%. Відповідно, можна всі
торгово-офісні приміщення вводити як житловий фонд, а потім безкоштовно під
егідою організації торгових точок переводити в нежитловий фонд», - розповів
Крамаренко.
За
словами чиновника, зараз за переведення квартири в нежитлове приміщення
потрібно доплатити 6% різниці між пайовими внесками. Як вважає голова ради
підприємців, насправді ціна питання набагато вище. «Існують спеціальні фірми,
які цим займаються не без участі міської влади», - натякнув Доротич.
«Коли
ви залишаєте свої документи в дозвільному центрі, вам відразу ж передзвонюють і
запитують, яким чином ви хочете їх оформляти - ви ж залишаєте свій телефон», -
розповіли «Делу» в громадській організації «Правозахист».
На
заяви про корупцію в органах влади Руслан Крамаренко відреагував порадою
звернутися в Єдиний дозвільний центр, який нещодавно відкрили в Києві.
«Дніпровська набережна 55б, підходите до інформаційного кіоску, натискаєте
кнопочку - і отримуєте всі документи, які вам необхідно отримати для
переведення житлового в нежитлове», - сказав Крамаренко.
Проте
в раді підприємців кажуть, що дрібний бізнес незадоволений роботою центру, так
як багато відомств відмахуються від людей і пускають їх «по колу». Один з
активістів організації «Правозахист», підприємець Олександр Московченко, не
розуміє, яким чином влада збирається вирішувати проблему кіосків у місті.
Раніше для того щоб отримати дозвіл на встановлення малої архітектурної форми,
підприємець повинен був узгодити документацію в 10 профільних інстанціях, що
могло займати 1,5-2 роки. Хоча всю роботу перевели в Єдиний дозвільний центр,
влада ускладнила систему: для того щоб отримати дозвіл на МАФ, треба укласти з
КП «Благоустрій» договір на моніторинг. «Схема перетворилася на викачування
грошей з підприємців», - вважає власник декількох кіосків.
Дрібні
підприємці не впевнені, що в разі спрощення процедури переведення приміщень у
нежитлові історія не закінчиться тим же. Як тільки влада «відпустить», як каже
Крамаренко, перші поверхи будівель, не виключено, що ця нерухомість тут же
сильно подорожчає і залишиться такою ж недоступною для більшості дрібних
торговців.
Ольга
Доровських, газета «ДЕЛО»