Законопроект «Про особливості здійснення ріелторської діяльності» був
підготовлений урядом на виконання доручення Президента України від 29.11.2011г.
№ 1-1/2813 «Про деякі питання дерегуляції».
Не торкаючись позитивних та негативних аспектів законопроекту щодо
нововведень безпосередньо для ріелторських компаній (агентств з продажу
(оренди) нерухомості, а також фізичних осіб, які займаються цією діяльністю
самостійно, вважаємо, що вимоги, встановлені в ньому для ріелторів (наявність
вищої освіти, несумісність з іншими видами діяльності, наявність сертифікату і
т.д.) не можуть застосовуватися до відділів продажів будівельних компаній.
Зокрема ст.9 законопроекту встановлено види ріелторських послуг:
посередницька діяльність з купівлі, продажу, оренди нерухомого майна та
здійснення інших операцій з нерухомим майном; діяльність з надання
інформаційних та консультаційних послуг на ринку нерухомості; управління
нерухомим майном.
Чітке визначення, що саме надають собою зазначені ріелторські послуги
передбачено в ст.10-12 законопроекту. При цьому, наприклад, у ст. 10 зазначено,
що суб'єкти ріелторської діяльності не можуть бути безпосередньо стороною
договору купівлі-продажу, оренди або ж іншого відчуження майна. Більш того,
згідно п. 3 ч.2 ст.1 законопроекту, його дія не поширюється на операції з
нерухомим майном (купівля, продаж, користування), які здійснюються власниками
або користувачами такого майна самостійно.
Виходячи з цього, відділи продажів будівельних компаній, як структурні
підрозділи однієї зі сторін Договору про відчуження майна, не можуть вважатися
суб'єктами ріелторської діяльності. Відповідно на них положення цього
законопроекту не поширюються.
Building.ua