Спекулянтів звинувачують у тому, що вони обрушили ринок нерухомості. Але завдяки їм галузь продовжувала розвиватися.
Вже третій рік як ринок нерухомості в Україні перестав існувати. У країні зупинилося безліч будівництв - а це десятки або навіть мільйони квадратних метрів. Але людей за цей час менше не стало, народжуваність впала ненабагато. І взагалі, життя-то йде: у когось діти одружилися, у кого-то онуки виросли, багато хто просто хочуть поліпшити житлові умови. Попит є і буде, але якщо криза на ринку протриває хоча б ще рік, квартир на всіх не вистачить.
Докризовий бум на ринку нерухомості призвів до того, що будівництвом стали займатися навіть ті, хто ще вчора торгував ковбасою або босоніжками. Зустрічаєш людей, питаєш: «Як справи?» У відповідь чуєш: «А я вже нерухомістю займаюся». Але коли на ринок потрапили дилетанти, дуже сильно постраждала якість будівництва. Економили сильно, щоб більше заробити. І заробітки часом доходили до 100%.
Тобто будь-яка людина, маючи якісь зв'язки і гроші, могла отримати шматок землі. До 2002 року в Харкові, наприклад, земля майже нічого не коштувала. Навіть потім, коли почався бум і за сотку просили 30 тисяч доларів, у збитку ніхто не залишався. Начебто шалені гроші. Але на 10 сотках, а це вже 300 тисяч доларів, будується будинок у 10 поверхів на 10 тисяч квадратних метрів. Якщо розкидати ці 300 тисяч на всіх, то на кожному квадратному метрі додасться всього 20-30 доларів. А собівартість будівництва становила 50%, а у кого-то й 40% від тієї ціни, за якою продавали новобудови.
Між тим, для розвитку ринку спекуляція - це добре. Вона створює попит. Наприклад, я збудував 100 квартир для 100 чоловік. Спекулянти купили 50 квартир, і 50 бажаючим житла не вистачило. Тобто треба будувати ще. Доходило, правда, до смішного. У висотному будинку, який зводила моя компанія, одна людина купила 50 або 60 квартир зі 120. Ми про це дізналися не відразу, оскільки в офіс продажів вона посилав різних людей. Приходили бабусі, дідусі торгувалися за кожні 20 доларів, ми їм поступалися, знижували ціни. А потім виявилося, що це все скуповувала одна людина - спекулянт. Але коли спекулянти перестали купувати, будівельний ринок завмер.
Звичайно, радує, що ринок вже пройшов дно і ціни з того моменту не дуже виросли. Тим не менше, квартири залишаються недоступними. Немає кредитів. Але як тільки повернуться кредити, на ринок знову прийдуть ті, хто його перегрів і обрушив, тобто спекулянти. І тоді про нинішні ціни можна забути. Вони виростуть, правда, не настільки, як до кризи. У Києві взагалі до ідіотизму доходило: 18-20 тисяч доларів за квадратний метр. А адже собівартість будинку що в Києві, що Черкасах або Харкові - майже однакова. У столиці хіба що земля коштує дорожче.
Єдине, що здатне зупинити спекулянтів, - для них може не вистачити квартир. За три роки простою у будівельній галузі та зупинки ринку нерухомості сформувався величезний потенційний попит на житло. Задовольнити його, коли повернеться кредитування, буде дуже складно. Причому найбільш затребуваним і дефіцитним буде житло економ-класу, яке і до кризи будували не дуже охоче. У нас в Харкові навіть в непрестижних районах були такі будинки, де квадратний метр коштував лише трохи дешевше, ніж у центрі.
Олександр Давтян, президент ТОВ «Інвестиційна група «ДАД»
"ФОКУС"