2010 р. будівельники закінчили з новою надією - парламент
прийняв у першому читанні законопроект, що зменшує ступінь регулювання ринку
державою. Втім, поки до документа є чимало претензій з боку девелоперов і
юристів. Так що його розробникам доведеться зайнятися детальним розмальовкою
того, як вони будуть боротися з корупцією, спрощувати дозвільні процедури і
знижувати собівартість будівництва.
Не всім до душі
Українська будівельна асоціація (УБА) активно лобіює
законопроект про регулювання містобудівної діяльності, прийняття якого, за
словами голови ради директорів організації Льва Парцхаладзе, допоможе на 90%
викорінити корупцію в галузі і на 10-20% знизити собівартість будівництва.
Основні мети законопроекту, заявлені його розробниками - спрощення та
прискорення процедур отримання дозволу на будівництво та введення об'єкта в
експлуатацію.
Зокрема, як пояснював екс-заступник міністра
регіонального розвитку та будівництва Ігор Соколов, кількість процедур, через
які повинен буде проходити інвестор, скоротиться з 90 до 25, а терміни,
необхідні для отримання дозволу на будівництво, зменшаться з 415-450 днів до 60
днів . Але ряд девелоперів, що не входять в УБА, вважають запропоновані
законопроектом спрощення та скорочення виключно декларацією. Вони кажуть, що
відобразити наміри в законі - мало, потрібен детальний і зрозумілий механізм їх
реалізації, а його розробники поки не запропонували.
Дійсно, в проекті немає навіть головного терміна, яким
часто оперували на словах представники профільного міністерства і УБА -
«принципу мовчазної згоди». По суті, мова йде про те, що до будівництва можна
буде приступати відразу після того, як девелопер направить заявку на отримання
дозволу на створення об'єкта (наприклад, поштою). Звучить надто гарно й просто,
щоб бути реалізованим, причому без негативних наслідків для ринку.
Адвокат ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Наталія
Доценко-Білоус наголошує, що в документі не тільки не згадано поняття «принцип
мовчазної згоди», але жодним положенням не розкривається його зміст. «Ті
уривчасті згадки і посилання на даний принцип, що містяться в законопроекті, не
дають можливість зрозуміти, яким чином він повинен реалізовуватися. З метою
ефективного застосування принципу «мовчазної згоди» він повинен
використовуватися тільки у виняткових випадках і тільки там, де немає інших
шляхів для запобігання корупційних намірів органів влади та навмисного
затягування дозвільного процесу останніми. У всіх інших випадках застосування
даного принципу є невиправданим, незаконним і таким, яке може призвести до
негативних наслідків. У т. ч. небезпечних для життя і здоров'я громадян », -
вважає Н. Доценко-Білоус. При цьому вона нагадує, що лише в лютому 2010 р.
аналогічний принцип у сфері господарської діяльності був скасований, втративши
своє прикладне значення.
Надмірна самостійність
На словах представники МінрегіонбудЖКГ пояснювали, що
розроблений ними спільно з УБА законопроект прибере ряд бюрократичних перепон,
що стоять перед будівельниками, і ті самі зможуть вирішувати багато питань.
Зокрема, документом буде закріплено поняття «план зонування територій» (терміну
«зонування територій» в проекті поки що немає), про який давно говорять не
тільки забудовники, а й архітектори. Це означає, що інвесторам під забудову
будуть віддаватися ділянки, що мають певні обмеження щодо їх використання
(наприклад, призначення, висотність, ширина будівлі), і потім вони зможуть
будувати на землі все, що завгодно, в рамках цих обмежень, не отримуючи зайвих
дозволів.
Подібний принцип, як стверджують експерти, давно і
успішно використовується за кордоном, але в українських умовах він може
застосовуватися спотворено. Наприклад, законопроект надає інвесторам право на
розробку детального плану територій із зонуванням на підставі договорів з
органами місцевої влади. Але при цьому, за словами Н. Доценко-Білоус, не
передбачений конкурсний відбір інвесторів або розробників містобудівної
документації. Тому, як пояснює юрист, посилаючись на практику, що склалася,
кожен інвестор буде намагатися відобразити у містобудівній документації
оптимальні для себе варіанти забудови і одночасно створити просторово-планові
перешкоди для розміщення об'єктів конкурентів.
Правда, настільки активна дерегуляція ринку, як
запропоновано в документі, може бути чревата погіршенням якості будівельних
процесів. Варто нагадати, що серед інших документів, які розробляє УБА,
значиться і закон про саморегулівних організаціях, тобто частково перебрати на
себе функції головного держоргану в будівельній сфері пропонується таким
об'єднанням компаній як УБА, Українська будівельна палата, Всеукраїнський союз
виробників будівельних матеріалів і виробів. Але, як нагадують практики ринку,
в тій же Європі, на яку так орієнтуються лобісти, відсутня практика подібного
самоусунення держави від участі в будівельній сфері.
Мрії УБА про зниження корупції та собівартості
будівництва теж поки виглядають малореальними для втілення в життя. Навіть якщо
припустити, що давно анонсований профільним міністерством принцип «єдиного
вікна» запрацює, реальність, швидше за все, виявиться такою, що будівельникам
доведеться давати не сотні дрібних хабарів, а кілька великих, що в сумі буде
приблизно однаково.
Час на роздуми
Законопроект вже почав свій шлях у парламенті - 17 грудня
Верховна Рада прийняла його за основу, і в УБА сподівалися, що він буде
прийнятий в цілому до кінця поточного року. Але депутати пішли на новорічні
канікули, і пленарні засідання поновляться лише 11 січня 2011 р.
Л. Парцхаладзе зізнався, що в асоціацію продовжують
надходити пропозиції і рекомендації щодо поліпшення документа. "УБА планує
найближчим часом на робочих групах в профільному комітеті ВР допрацьовувати
законопроект з урахуванням пропозицій представників ринку і парламентаріїв», -
сказав він. Так що парламентські канікули УБА і МінрегіонбудЖКГ варто провести
з користю та удосконалити документ, врахувавши висловлені зауваження.
Наталія Тарасова, UGMK.INFO