В селищі Макарів, що в 50 км від Києва, на вулиці Фрунзе риють котлован для двоповерхового житлового будинку. Селяни обурюються, адже на цьому місці знаходиться занедбаний цвинтар. Робочі викопують людські останки і вивозять їх на звалище на околиці села. Називати такі бездушні дії інакше, як блюзнірством, язик не повертається.
Будівельники за два дні ударними темпами вирили котлован 25 на 20 метрів, глибиною чотири метри. Визнають, мовляв, знайшли під час розкопок якийсь череп, але це не привід від роботи відмовлятися. А ось мешканка сусіднього будинку, біля стін якого почалося будівництво, 58-річна Неля Кириленко, пам'ятає поховання і навіть людей, які їх доглядають.
- Мій будинок тут стоїть з 1953 року, будували його на кордоні кладовища, - згадує Неля Василівна, мешканка будинку № 69 на вулиці Фрунзе. - На моїй пам'яті там були три могили з хрестами, за ними доглядала баба на прізвище Мілевська. А ховали тут ще за мого діда, на початку минулого століття. На теперішній вулиці Космонавтів - євреїв, далі по Фрунзе, на іншому кладовищі - росіян і українців, а поляків тут.
Інші мешканці Макарова теж дивуються, як рука піднялася могили осквернити. Кажуть, цвинтар на Фрунзе було з 1900 року по 30-і. Багато ховали військових.
- Якщо вже розрили могили, то зберіть кістки, рештки в ящик та закопайте, людьми треба бути, - радить Галина Мужаровська, що проживає навпроти будівництва.
Варто визнати, від старого польського цвинтаря мало що залишилося. З одного його боку в 1986 році побудували п'ятиповерхівку для сімей ліквідаторів ЧАЕС, з одної стоять десятки гаражів. У п'ятиповерхівки своя сумна історія. Після Чорнобильської трагедії туди заселили сім'ї ліквідаторів. Про те, що їхній будинок також побудований на могилах, дізналися люди потім від сусідів.
- На Великдень сюди приїжджали поляки. Побачили, що від могил і сліду не залишилося ... Так посиділи трохи у нас у дворі, свічку поставили і пішли, - розповідає Валентина Цібель, мешканець будинку ліквідаторів на Фрунзе, 71. - Нашому будинку 24 роки. Його можна назвати нещасливим, всі чоловіки вже померли.
Може, причина в опроміненні на ЧАЕС, а може, у негативній енергетиці будинку, розташованого на могилах. Сусіди кажуть, що в цьому будинку «вже три покоління змінилося», то самогубства, то раптова смерть, то вбивство. Тепер на кістках повинен з'явитися новий житловий будинок, зовсім поруч.
- Мені розповідали будівельники, що викопали три скелета дорослих людей і один дитячий, - продовжує Неля Кириленко. - Викликали міліцію, але ті перевірили документи, і будівництво поновилося.
Будівельники стверджують, що всі дозволи у них є.
- У нас є держакт на ділянку землі, є рішення сільради від 31 січня 2008, узгодження з різними інстанціями, службами, - пояснює Роман Міщенко, який назвався представником забудовника. - Поховання тут були давно, ще в XVIII столітті. Ми побудуємо двоповерховий будинок, а за це обладнаємо для сусіднього будинку дитячий майданчик, перекладемо комунікації.
У самому котловані на другий день робіт останків людей ми не помітили. Тоді «Газета ...» відправилася за вантажівками, які вивозили ґрунт, на звалище на околиці Макарова. Там ми знайшли два черепи, променеву та тазостегнову кістки, і десятки інших частин тіла, які належали людям.
У сільраді Макарова про скандал з похованнями поляків почули від нас. Держакт власності на ділянку оформлений на Гулак Віру Олексіївну.
- Яке цвинтарі? Офіційного кладовища там точно немає, зараз з'ясуємо, що сталося, - каже нам Олена Гедзь, в.о. голови сільради.
Олена Федорівна оперативно організувала інспекцію для перевірки нашої інформації. Ми вирушили з землевпорядником сільради Галиною Коваль спочатку на місце, а потім на звалище. Щоправда, крім розмови в серцях з власником землі про моральний аспект, інших важелів впливу на неї немає. На своїй землі вона може будувати що захоче.
Дмитро Дерій, Газета по-киевски