Кредитні спілки повертаються до повноцінної роботи. У половини установ зменшуються борги позичальників і одночасно ростуть депозити. Але цей рік стане для спілок вирішальним у битві за виживання.
"На сьогодні у кредитній спілці близько 7 тисяч чоловік. Всі вони виключно працівники київських підприємств". Голова наглядової ради однієї зі столичних спілок Валентин Мельник водить нас по своїй невеликій установі. Каже, саме обмежена кількість учасників і допомогла їм пережити кризу. "Люди знають один одного, тому що працюють на місцевих підприємствах. Кожен день і вкладники, і позичальники, так би мовити, дивляться один одному в очі. Тому у важкі часи на перший план вийшла філософія порядності, своєчасного повернення позики", - розповідає Валентин Мельник.
Минулого року кредитні спілки пережили подвійний удар. З одного боку вкладники почали масово забирати депозити - через загальну паніку і послаблення гривні. З іншого - позичальники припинили повертати борги, часто користуючись цією метушнею. Найбільше постраждали установи зі всеукраїнським статусом, кажуть чиновники.
За словами директора департаменту Держфінпослуг Галини Третьякової, великі союзи не впоралися з керуванням. "Уявіть собі кооперативні збори союзу, у якого півмільйона людей в членах. Його провести майже неможливо, тільки збираючи людей якимись непрямими методами". Врятувати такі установи, швидше за все, не вдасться.
Ще одні спілки-смертники (а це кілька десятків установ) підкосили себе фінансовими махінаціями. Втім, ринок про них і не дбає. "Частина цих союзів зупинилася в перші місяці економічної кризи, - стверджує Петро Козинець, президент асоціації кредитних спілок. - Вони майже не входили ні в які асоціації. Вони взагалі нічого спільного з спілками не мають".
Інші проблемні установи рятуються, як можуть. У першу чергу почали скорочувати персонал і витрати на утримання офісу. Потім одні заморозили видачу депозитів, інші обмежилися зниженням ставок. До недобросовісних позичальників стали відправляти колекторів, сумлінним - продовжували термін кредиту. "Що показує практика з початку кризи? Якщо з членами йде діалог: їм показують реальний стан справ, пояснюють, як можна вийти з тієї ситуації, в яку потрапив союз, і яка перспектива повернення вкладів. Коли такий діалог йде професійно, чесно і відкрито, як правило, і більшість вкладників ведуть себе абсолютно прогнозовано і зрозуміло", - говорить Андрій Оленчик, президент об'єднання кредитних союзів.
Всі ці заходи, а також стабілізація валютного курсу, поліпшили ситуацію в половині установ, стверджують фінансисти. З осені позичальники почали активніше повертати борги, а вкладники - нести гроші на депозити. Однак, за прогнозами аналітиків, до кінця року значну частину спілок все-таки буде закрито. Адже влада об'єднанням майже не допомагає. Тимчасові адміністрації, які вводить Держфінпослуг, мають мало повноважень. Парламент досі не схвалив створення державного фонду гарантування вкладів. А Нацбанк чинить опір рефінансуванню. Отже, цей рік стане справжнім фільтром для ринку.
Айна Бадалова
Український Бізнес Ресурс