Банкіри почали реалізовувати заставне майно в тандемі з
фінансовими компаніями. За інформацією «і», вже кілька фінустанов апробували
нову схему.
Банки продовжують шукати ефективні схеми з розчищення
своїх балансів від проблемних кредитів. Особливо багато клопоту фінансистам
доставляє іпотека. Нерухоме майно, яке є заставою за іпотечними кредитами, не
тільки складніше всього стягнути, але й реалізувати. До того ж виручені гроші
від продажу застав часто не покривають збитків банків від проблемних позик.
Адже продати квартиру за піковими докризовими цінами не вийде, а у
позичальника, у випадку примусового вилучення, остаточно зникає мотивація
розраховуватися за непогашений залишок кредиту. Крім того, весь цей процес
додатково відбирає у банку час і гроші. Так, наприклад, середній термін по
організації судового стягнення та реалізації заставного майна становить близько
2 років. За цей час можна втратити більше 30% вартості застави (суди, виконавча
служба, комісійні організації торгівлі, зниження вартості застави внаслідок
зносу, втрачена вигода від нездійснених активних операцій .- Авт.). У такій ситуації банкам більше цікавий варіант
добровільного продажу застави позичальником. Однак і він не позбавлений
мінусів. Адже позичальник часто вимагає компромісного рішення, а банк не хоче
йти на поступки. Тобто, приміром, прощати позичальникові частину заборгованості
банкам невигідно. По-перше, таке «прощення» не можна віднести на валові
витрати. По-друге, інформація про нього може дійти і до інших позичальників
банку і спровокувати штучні неплатежі.
За інформацією джерел «і» на фінанcових ринках, деякі
банки в пошуках компромісу з позичальником пропонують їм нову схему
добровільної реалізації застави через фінансову компанію, що працює у зв'язці з
агентствами з нерухомості. Суть її полягає в наступному. Фінансова (або
факторингова) компанія отримує в банку заборгованість за поточною вартістю
застави і забезпечує її продаж. Право власності на заборгованість переходить до
ФК після повного перерахування банку коштів. При цьому фінансова компанія
«прощає» позичальникові залишок заборгованості. Потім квартира продається через
агентство з нерухомості, з яким у ФК є відповідна угода. Комісійні, які сплачує
покупець, агентство ділить з ФК. Тобто вигода банку в скороченні витрат і часу
на організацію процесу. А позичальника - у «прощення» боргу. Фінансова компанія
і агенція з нерухомості також залишаються не в образі, отримуючи після
реалізації застави свої комісійні. «Якщо банки почнуть активний процес такого «прощення»
частини заборгованостей в обмін на добровільний продаж застав, тоді це точно
вплине на ринок, тому що до теперішнього часу їх реалізація так і не стала
масовою», - стверджує директор фінансової компанії «Центр факторингових послуг»
Павло Ружицький. На його думку, така схема буде ефективним інструментом на
переконання добровільного продажу позичальником заставного майна. До того ж,
додає він, вона дозволить мінімізувати ризики штучних неплатежів позичальниками
внаслідок поширення інформації про «прощення» частини кредиту.
Опитані «і» банкіри вважають, що запропонована схема
життєздатна, однак не впевнені, що вона буде користуватися великою
популярністю. «Зараз, на мою думку, заставні проблемні кредити будуть все
частіше продаватися через колекторські агентства, які потім все одно будуть
займатися поверненням боргу», - повідомив представник великого банку з
іноземним капіталом. Економічну вигоду нової схеми в порівнянні з продажем
«проблемки» колекторам, каже він, ще треба довести. Адже невідомо, як скоро
агентство з нерухомості зможе знайти покупця на заставу, а фінансова компанія -
повністю розплатитися з банком. «Такий підхід до вирішення проблеми можливий,
але на практиці він є менш ефективним порівняно зі стандартною схемою», -
погоджується Богдан Кузняк, начальник управління примусового стягнення «Ерсте
Банку». Загальноприйнятий підхід, пояснює він, передбачає можливість банку
домовитися з позичальником про добровільну реалізацію і надалі списати
заборгованість згідно з чинним законодавством, а зі списаним кредитом або
продовжувати працювати в напрямку стягнення, або продати колекторам.
Досить скептично по відношенню до нововведення і перший
заступник голови правління Першого Українського Міжнародного банку (ПУМБ) з
ризик-менеджменту Сергій Черненко. На його думку, при налагодженні діалогу з
позичальником можна домовитися про продаж застави в добровільному порядку, а
потім продати і залишок заборгованості. Або ж реалізувати заставу в
добровільному порядку, а потім стягнути залишок за рахунок продажу інших
активів клієнта. Втім, додає банкір, якщо ці схеми не працюють, то цілком можна
спробувати і варіант з фінансовою компанією і агентством з нерухомості.
Экономические известия