Заставне
майно будуть страхувати по-новому. «ВД» довідалася, чим це загрожує для
позичальників.
Після
різкого зменшення вартості договорів страхування іпотеки в кризовий період
очікується хвиля їх подорожчання. Правда, цього разу позичальникам дадуть і
«пряник» у вигляді розширення покриття, а також скасування деяких видів
страхування при отриманні іпотеки.
Період «безвладдя»
«Більшість
позичальників, що оформляють іпотечний кредит, як і раніше, укладають договори
добровільного страхування майна», - каже Марина Бодник, начальник відділу
розвитку та впровадження управління по роботі з банками СК «Провідна». Умови
таких страховок СК поки прописують на власний розсуд, а також відповідно до
вимог банків-кредиторів. При цьому вартість полісів все ще тримається на
ціновому «дні» після падіння в часи кредитного застою, який зіграв на руку
позичальникам: СК, які боролися за акредитацію при банках і кожний новий
договір, були змушені знижувати ціни на договори страхування іпотеки.
«Компанії
намагалися залучити клієнтів, знижуючи тарифи. Через демпінг вартість полісів
майнового страхування на ринку впала приблизно на 30-40%», - розповіла "ВД"
Людмила Черняхівська, головний методолог департаменту андеррайтингу і
методології СК «Універсальна». З 0,25-0,4% від страхової суми (як правило, вона
еквівалентна вартості нерухомості) тарифи впали до 0,15-0,25%, а в деяких
випадках і нижче. Крім того, більшість іпотечних кредитів, виданих напередодні
кризи, були валютними. Після обвалу гривні в 2008 р. багато банків перерахували
вартість іпотеки в національній валюті за новим курсом. У результаті страхові
суми, а, отже, і платежі (і те, і інше рахується в національній валюті) за
договорами страхування різко збільшилися. Якби компанії не зменшили тарифи,
клієнти могли просто відмовитися від оплати страховок.
Однак
через пару місяців тотальний демпінг, що панує на ринку, закінчиться. У квітні ц.
р. Кабмін затвердив Постанову № 358, що регламентує порядок і правила
обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення,
пошкодження і псування (детальніше - див. думку Світлани Кадукової). Документ
зобов'язав страховиків, що займаються страхуванням заставного майна, отримати
нові ліцензії та уніфікувати умови договорів. Зараз процес переліцензування
страховиків, які масово отримують дозвільні документи на обов'язкове
страхування іпотечних застав, у розпалі.
Правда,
за словами Ігоря Жижари, начальника відділу андеррайтингу майнових ризиків і
відповідальності АСК «ІНГО Україна», «роз'яснення Держфінпослуг щодо нового
положення поки що немає, а ряд страхових компаній відчуває труднощі з
отриманням ліцензії на цей вид обов'язкового страхування».
Однак
більше десятка страховиків вже отримали ліцензії на проведення іпотечної
«зобов'язалівки» і пропонують позичальникам підписувати договори на нових
умовах. Серед головних нововведень - збільшення кількості ризиків.
На чому заощадити
Громадяни
страхують заставну нерухомість від пожежі, вибуху, стихійних лих, пошкодження
водою внаслідок аварії систем водопостачання, протиправних дій третіх осіб. При
обов'язковому страхуванні цей список розширюється. Наприклад, він доповнений
ризиком пошкодження майна в результаті проведення робіт, пов'язаних з
будівництвом / реконструкцією об'єктів, розташованих поруч із застрахованою
нерухомістю або сусідніх приміщень, що не належать страхувальникові (на даний
момент це стандартне виключення з договорів).
Більшість
ризиків, які раніше фігурували в договорах лише «абстрактно», будуть
деталізовані та розширені. За словами Марини Боднік, «нерухомість буде
страхуватися від широкого переліку ризиків, таких як випадкове знищення,
пошкодження або псування внаслідок стихійних лих (землетруси, обвали, зливи,
пилові бурі, смерчі, сильна спека, мороз і т. д.); пожежі, вибуху, пошкодження
димом, водою, падіння пілотованих літальних об'єктів, аварій в системах
життєзабезпечення, електричних мережах, протиправних дій третіх осіб тощо».
Ще
одне нововведення - обмеження франшизи в обов'язкових полісах. Тепер вона
повинна бути не більше 2% від страхової суми. При цьому страховий платіж
повинен оплачуватися одноразово за рік страхування. У принципі, така вимога не
є для позичальників суперновою. У більшості договорів страхування предмета
іпотеки стандартна франшиза становить 0,5-2%. Проте в деяких страховках вона
поки досягає 5%, а іноді і 7%, що дає можливість позичальникам заощадити при купівлі
поліса.
Розширення
переліку ризиків і обмеження франшизи, за прогнозами страховиків, можуть
призвести до зростання тарифів по обов'язковому страхуванню на 10-15% в
порівнянні з нинішніми. Підняти ціни вище компанії навряд чи ризикнуть. Адже
банки, як правило, не зацікавлені у надмірному подорожчанні супутніх послуг для
клієнтів. А значить, вони зможуть приструнити страховиків, що надто зарвалися.
Але
в цілому постанова Кабміну піде на руку позичальникам, вважає більшість
опитаних "ВД" експертів. Приміром, переплачуючи за страхування майна,
позичальники зможуть заощадити на купівлі інших обов'язкових полісів. Так, все
менше банків наполягає, щоб клієнти купували титульне страхування. «До
обов'язкового укладення титульних договорів вдаються лише близько 10% банків.
Решта кредитних установ вимагають таке страхування лише по тих об'єктах
застави, де є підвищений ризик втрати права власності позичальника на заставне
майно», - пояснює Світлана Красовська, заступник голови правління Страхової
Групи «ТАС». Страховий тариф з цього виду зараз коливається в рамках 0,4-0,6%
від вартості нерухомості. Звільнення від покупки «титулу» дозволяє
позичальникові заощадити пристойну суму.
Щоправда,
банкіри продовжують вимагати від клієнтів придбання страховок від нещасного випадку.
Однак, за словами Геннадія Мисника, заступника голови правління АСК «ІНГО
Україна», останнім часом тарифи з цього виду страхування знижуються, становлячи
на сьогоднішній день 0,2-0,5% залежно від переліку ризиків, що входять до
покриття.
Ризики при обов'язковому
страхуванні предмета іпотеки
-
стихійні лиха (землетрус, зсув, обвал, осідання земної поверхні, зливи, град,
сильний снігопад, тиск снігу, що виник в результаті сильного снігопаду, сильний
мороз, сильна спека, сильний вітер і т.д.);
- пожежа, вибух;
- проведення робіт, пов'язаних з будівництвом
/ реконструкцією об'єктів нерухомості, розташованих поруч із застрахованим
майном або сусідніх приміщень, що не належать страхувальникові;
- аварії в системах тепло-, водо-,
газопостачання, в електричних мережах;
- протиправні дії третіх осіб: хуліганство,
крадіжка, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна.
Олена Волошко, заступник голови
правління з методології і андеррайтингу СК «Гарант-Авто»:
«В
основній масі банки зараз не наполягають на обов'язковому страхуванні життя і
здоров'я позичальника. В цілому тенденція ринку в посткризовий період
спрямована на ослаблення фінансового навантаження на клієнтів. Тарифи по
страхуванню позичальників від нещасного випадку зменшилися і в середньому
складають 0,3% від страхової суми (до кризи - 0,4-0,5%). Тарифи по лайфовому
страхуванню вищі (2-3%), адже за таким договором відшкодування виплачується у
разі смерті або стійкої втрати працездатності позичальником з будь-якої
причини, а не тільки в результаті нещасного випадку. Ще рідше банки наполягають
на укладенні договору титульного страхування. Це недешевий і досить
трудомісткий при оформленні вигляд, оскільки вимагає серйозної передстрахової
експертизи всіх документів, перевірки «історії» квартири і т. д.».
Світлана Кадукова, заступник
голови правління СК «Нова»:
«Після
підписання Постанови Кабміну № 358 «Про затвердження Порядку та правил
обов'язкового страхування предмета іпотеки» істотних змін на ринку не
відбулося. Діапазон страхових тарифів від усіх ризиків поки становить 0,2-0,3%.
Умови страхування заставної нерухомості також кардинально поки що не змінилися.
Як і раніше, страхуванню підлягає нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а
також те нерухоме майно, яке стане власністю іпотекотримача після укладення
іпотечного договору. Але при цьому відбулися невеликі зміни в частині набору
страхових ризиків, які передбачені в обов'язковому полісі. Так, у переліку
стихійних лих з'явилися такі додаткові ризики, як спека, сильні пилові бурі та
деякі інші».
Власть
денег