Найближчим часом Верховна Рада має узаконити реєстр позичальників банків. Цей документ вже чекають у Податковій для великої звірки. Наприклад, якщо по кредиту за машину ви щомісяця платите 4 тис. грн, а офіційна зарплата ледь дотягує до 2 тис., то податківці будуть мати всі підстави зацікавитися, де берете відсутні 2 тис. і попросять доплатити податки.
- Я добросовісний позичальник: брала свою машину в кредит і, по-чесному, не всі документи у мене були достовірними, - зізналася «Газеті ...» Марина Осипова, позичальник банку «Надра». - Я не дам згоди на те, щоб банк передавав комусь мої дані - це незаконно. А що доводиться робити, якщо держава сама створила таку систему оподаткування, що компаніям невигідно платити працівникам «білу» зарплату? Якщо податкова буде перевіряти і карати - постраждають усі: спочатку банки і громадяни, а потім і самі ініціатори такого нововведення. Я впевнена, що позичальники, яким і так нелегко виплачувати свої борги з таким стрибком долара, черговий раз збунтуються.
Історія Марини не поодинока, але добре показує, що з виведенням зарплат із тіні, банки можуть втратити й тих позичальників, які, незважаючи на кризу, все ще справно платять по кредитах. Тому банки повинні бути одними з перших лобістів провалу цього рішення.
А як у них
У Росії банківську таємницю скасують офіційно
У березні до російської Держдуми був внесений урядовий законопроект, що вносить поправки закон «Про банківську діяльність». Згідно з цими поправками, Росфіннадзор як орган валютного контролю, а також податкові та митні органи наділяються правом одержувати від кредитних організацій документи та інформацію, що містять відомості, що становлять банківську таємницю - фінансові операції, відкриття та закриття рахунків.
При цьому вже держслужбовці, які отримали від банку інформацію про клієнтів, будуть нести відповідальність у разі розголошення банківської таємниці.
З іншого боку, банки теж зможуть отримувати інформацію в держорганах. Наприклад, банк буде мати можливість зробити запит в податкову, і отримати уточнені дані по діяльності клієнта.
Як вважають російські економічні експерти, новий закон повинен легалізувати давно вже існуючу практику контролю за фінансовими потоками з боку держорганів. Але спрямований він не стільки проти підприємств, які платять своїм співробітникам зарплату в конвертах. Це спроба нагляду держави за витіканню капіталу за кордон - завдяки інформації з банків органи будуть поінформовані, хто з олігархів і куди переводить свої гроші.
Податкова зможе нагрянути з раптовою перевіркою з найменшого підозрою в приховуванні зарплати від оподаткування.
Законопроект 6337, що передбачає підвищення акцизів, вже підписаний (як стало відомо «Газеті ...») спікером. Президент же приурочити свій автограф до урочистого перерезиванію червоної стрічки на підступах до об'єкта «Економічні реформи України». Об'єкт створювався два останні місяці скульпторами (в т.ч. і заїжджими нерезидентами) з творчого об'єднання «Комітет економічних реформ». Презентація зухвалого задуму запланована на 3 червня у палаці «Україна».
До її початку документ 6337, за задумом авторів, і повинен набути статусу повноцінного закону. Це пробний камінь у город нашої терпимості до рівня втручання податківців у наше повсякденне життя. Адже одними акцизами та новими правилами розрахунку ПДВ і податку на прибуток підприємств цей законопроект не вичерпується - він наділяє податкову службу все новими повноваженнями. Якщо платник податку візьме посилення каральних функцій податкової як належне - готуйтеся до розширення прав податкової.
Так, податкова матиме право без повідомлення нагрянути з позачерговою перевіркою з найменшого підозрою в приховуванні зарплати від оподаткування. Або якщо податок не утримано із додаткового блага, наданого співробітнику - скажімо, якщо фірма вам зніме квартиру, а податок з цього блага не сплачено - чекайте позапланову перевірку.
Придумати пояснення доведеться і українцям, які отримують пасивні доходи - перш за все, від здачі нерухомості в оренду. Може дійти і до абсурду: якщо у вас працюють будівельники, але ви не уклали письмовий трудовий договір - це привід для зустрічі з податківцем.
Але чи коряться закону його автори? Чи платять податки зі своїх безкоштовних путівок в санаторії, користування службовими автомобілями, з квартир, одержуваних від держави? Чи можуть, володіючи квартирами, що здаються в оренду, пред'явити докази сплаченого податку?
Скажіть ще спасибі, що не всі наміри авторів законопроекту увійшли в остаточний текст. Десь на півдорозі (завдяки банківському лобі) зникла норма, за якою банки зобов'язувалися надавати податковій на першу ж вимогу (сьогодні для цього, нагадаємо, вимагається визначення суду) інформацію про рахунок клієнта.
Але ця мрія насправді нікуди не зникла. Не в 6337-му, так в іншому законі вона стане нормою.
Так що, якщо ви не член коаліції і ви ще не обзавелися знеособленим рахунком у женевському банку, будете боятися, і читайте на ніч не тільки Кримінальний, але і Податковий Кодекс.
А ще краще - обидва відразу.
Знаючі люди
«Може, спочатку вони будуть діяти вибірково, направивши зусилля на пошук інформації про конкретних людей».
Анатолій Соболевський, юрист Всеукраїнської громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг:
- Я неодноразово чув про ініціативу Нацбанку, про внесення змін до низки законів, спрямованих на захист прав кредиторів від недобросовісних позичальників. Якщо ж влада вирішила створити весь реєстр банківських позичальників в Україні та передати до податкової служби, то виникає питання - з якою метою? Адже у податкової інспекції та держави немає ні кадрової, ні технічної можливості обробити стільки інформації. Тому на запуск цього реєстру буде потрібно чимало часу, а може, спочатку вони будуть діяти вибірково, направивши зусилля на пошук інформації про конкретних людей. У будь-якому випадку, такі дії влади негативно впливають на розвиток банківської системи України, тим більше в період кризи.
Реєстр - знахідка для шахрая Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських банків, поки що не чув про створення реєстру, але у нього вже є зауваження до документа:
- Навіщо державі взагалі створювати реєстр всіх банківських позичальників? Відповідно до українського законодавства - це секретна інформація, за розголошення якої загрожує відповідальність. Самі банки зобов'язані зберігати в таємниці дані по кожному клієнту. Мало того, такий реєстр - величезний банк інформації, його дуже складно обробити, а потім ще й захистити від шахрайства. Думаю, що такі маніпуляції держави тільки поглиблять недовіру громадян до української банківської системи.
Ольга Сиротенко, Газета по-киевски