«Добрий день, «Юрлікбез»! Наш єдиний син давно проживає і працює в
Челябінську (Росія). Ми з дружиною хочемо оформити на нього свою квартиру в
Києві. Нотаріус запропонував декілька варіантів: дарча, заповіт, договори
довічного утримання чи купівлі-продажу. Хто і скільки в цих випадках повинен
буде заплатити при оформленні документів?»
Консультує Андрій
Бузина, старший юрист юркомпанії «Правова допомога»:
«У вашій ситуації можна вибрати 2 основних варіанти розвитку подій. Все
залежить від того, хто буде платником податку: власник нерухомості (відчужувач)
або той, кому майно передається (одержувач). Якщо вибрати варіант з
купівлею-продажем, міною чи іншою формою передачі прав на квартиру, крім
спадкування і дарування, то обов'язок по сплаті податку покладається на вас
(відчужувача).
Однак, згідно зі ст. 172 Податкового кодексу, якщо ви продаєте нерухомість
не частіше разу на рік, ви звільняєтесь від сплати податку. Правда, у вашій
ситуації син, якщо він буде визнаний «нерезидентом», зобов'язаний буде при
подальшому продажі (відчуженні) сплатити 15% від ціни продажу. Якщо вибрати
варіант з успадкуванням чи даруванням, то обов'язок по сплаті податку
покладається на сина (одержувача). У відповідності зі ст. 174.2.1 Податкового
кодексу, звільняється від податку одержувач, який стоїть в першому ступені споріднення з відчужувачем
(як у вашій ситуації). Однак якщо одержувач «нерезидент», то незалежно від
ступеня споріднення, ставка податку становитиме 15-17%.
Як бачите, отримання вашим сином статусу резидента дозволить йому заощадити
на сплаті податків. Абсолютно законно такий статус можна отримати за допомогою
визначення «центру життєвих інтересів» на території України. Це можна зробити
за підтримки юристів».
Матичак Тетяна, газета "СЕГОДНЯ"