На ринку нерухомості України продовжує вимирати вид покупця з "живими грошима", готового з ними розлучитися. Якщо поставити себе на його місце - торгувався б і торгувався. Але він, у свою чергу, не має достатньої фінансової уяви, щоб поставити себе на місце продавця.
Як би не намагалися аналітики в складанні своїх звітів та індексів цін - угод мало, і з кожним місяцем літа буде все менше. Проста істина сьогоднішнього ринку - його немає до такої міри, щоб можна було усвідомити поняття "ринкової вартості" об'єкта нерухомості.
Аналогів, проданих за останні 2-3 місяці, не знайти вдень з вогнем. У такій ситуації покупці з наявністю хоч якихось грошей відчувають себе правлячими балом. Маючи 80 тисяч умовних одиниць, вони сміливо йдуть на перегляди об'єктів за 100, не боячись витратити час даремно. Чи бувало таке раніше, в еру ринку нерухомості "до 2008 року"?
Були ... але кількість їх швидше смішила, ніж дратувала ріелторів. На їх повторні дзвінки не відповідали, зустрічні пропозиції зустрічали з посмішкою. Часи змінилися, і тепер після їх дзвінка ріелтор, все ж таки, може передати господарю запропоновану ціну, а господар вислухає, але вже не усміхнеться.
Доводи, якими може керуватися покупець, зрозумілі. Продавцям залишається сподіватися, що вони тимчасові. Найпопулярніший, мабуть, з них: "Ніхто нічого не купує, ні в кого немає грошей, а в мене є, от стільки і ні копійкою більше ... а ви, шановний, пропустіть мене, свій останній шанс". Насправді вони (покупці) є, але на якісний товар, що відповідає їхнім запитам.
Згадати хоча б підвальний і цокольний бум на ринку нерухомості, коли дістати таке диво після аукціону було таким гарним вкладенням грошей, і стало таким гарним приводом для фінансових депресій зараз, коли підвали в центрі Києва стоять на продаж за подвійно меншу ціну, ніж до кризи, але все одно не продаються.
За тією же ознакою якості своєї нерухомості можна зробити висновок, чи приймати пропозицію потенційного покупця, яка здається неадекватною. Якщо на ваш товар немає попиту, і єдиний можливий покупець за місяці продажу здався вам неадекватним, можливо варто задуматися, а чи адекватні ви зі своїм баченням ціни вашої нерухомості. Якщо ж попит існує, але зрозуміти, чому не беруть, дуже складно, сходіть на перегляди, і порівняйте товар конкурентів. Можливо, зниження ціни після цього сприйметься як необхідність.
Популярне явище на ринку житла, якому немає більш підходящої назви ніж "авось пощастить". Ситуація, в якій дуже часто виявляються продавці 2-х і 3-х кімнатних квартир у старих будинках. Покупець, який прийшов на перегляд, виглядає цілком зацікавленим. Зазвичай він приходить один, без членів своєї родини, і зазвичай він дуже спішно переглядає запропонований варіант. Приймає рішення вкрай швидко, мотивуючи це тим, що йому дуже підходить чи то місце розташування (працює поруч, наприклад), чи то будинок подобається саме цей, а не десятки інших.
На повторний перегляд приходить з сім'єю, попереджаючи, що практично готовий дати завдаток. І о диво! Виявляється, що у вашої квартири з'явилася "червона ціна", на порядок нижча за ту, яку ви заявили спочатку. На щастя такого покупця, у вас може бути неузаконене перепланування санвузла, роздутий паркет, площа на 1 метр менше, ніж по техпаспорту, якийсь дивний запах у квартирі та багато іншого. Воно-то, по суті, важливо, але є одне "але". Чи не виглядає підозрілим те, що ціну намагаються знизити на 10, а то й до 20%?
Насправді у цього покупця рівно стільки грошей, скільки він вам запропонував, а таких як ви в його списку може бути з десяток. Після того, як ви зателефонуєте, і скажете, що не згодні на такий торг, у відповідь почуєте щось на кшталт "Ну й добре". І це після того, як ця квартира так підходила вашому покупцеві, і так сподобалася його дружині ... І він відправляється шукати далі, свого продавця.
"ЗАВТРА"