Кабінет міністрів України затвердив Порядок ведення Державного земельного
кадастру, який повинен забезпечити реалізацію відповідного закону. Цей
нормативний акт визначає процедуру присвоєння кадастрових номерів земельним
ділянкам, механізм реєстрації наділів, порядок користування відомостями та
документами, зокрема при отриманні виписок з кадастру, а також довідок, що
містять узагальнену інформацію про землю (території), копій з кадастрової карти
(плану) та т. д. Передбачається, що тепер власники ділянок і землекористувачі
можуть бути спокійні: їх права захищено. А контроль за управлінням земельними
ресурсами, раціональним їх використанням та охороною, регулюванням відносин у
цій сфері, забезпеченням доступу до інформації органів влади, місцевого самоврядування,
фізичних і юридичних осіб повинен покласти край тяганині і корупції в
земельному відомстві. Затверджена урядом процедура набуде чинності з 1 січня
2013 року.
Що таке кадастровий
номер
Довгий час у земельних документах кадастровий номер не вказувався. Тільки в
2002 році була затверджена нова форма державного акта на землю, в якому він
став обов'язковим елементом. Але у деяких громадян в актах старого зразка
(червоних) зазначено номер з 8 цифр. І цілком зрозуміле питання власника: «Якщо
це не кадастровий номер, то що?». Справа в тому, що до введення всеукраїнських
кадастрових номерів в областях для зручності розробляли свою систему таких
номерів. Але їх наявність у державному акті ні в якому разі не означає, що не
потрібно отримувати встановлений законодавством кадастровий номер. Варто
зауважити, що раніше видані державні акти дійсні і підлягають обміну тільки
якщо того бажають власники. А ось кадастрові номери доведеться оформляти нові.
На підставі постанови Кабінету міністрів № 1021 від 09.09.09 р., ст.ст. 193,
194 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 16 Закону України «Про Державний
земельний кадастр» цей реквізит присвоюється кожній земельній ділянці для того,
щоб ідентифікувати його місцезнаходження на території України. Це
індивідуальний, не повторюється цифровий номер, який зберігається за земельним
наділом на протязі всього часу його існування. По суті, це ідентифікаційний
код, в якому зашифровані загальнодоступні дані про ділянку. Кадастровий номер
складається з 20 цифр, розділених між собою двокрапкою. Приміром,
12101000000:02:104:0035. Перші 11 цифр «12101000000» вказують на те, в якому
населеному пункті знаходиться земля (область, місто, село, місцева рада).
Наступні дві цифри «02» означають номер зони, тобто район. Три цифри «104» - це
номер кварталу. Останні чотири цифри «0035» - номер земельної ділянки. За
законом кадастровий номер наділу зобов'язані привласнити протягом 24 днів.
Насправді ж терміни дотримуються вкрай рідко. Спочатку необхідно виготовити
технічну документацію на земельну ділянку, а це недешевий і тривалий процес.
Починати потрібно з складання договору із землевпорядною фірмою на проведення
геодезичних робіт. Виконавцю надається передбачений законом пакет документів,
до якого входять: копія паспорта та ІПН, нотаріально завірений державний акт
старого зразка (за наявності), нотаріально завірені правовстановлюючі документи
на будівлі, розташовані на земельній ділянці, технічний паспорт, викопіювання
із зазначенням місця розташування земельної ділянки, завірена головою сільради
(садового товариства).
Техдокументація виготовляється геодезистами у трьох примірниках. Один
залишається у них, другий - у власника, третій передається до відділу земельних
ресурсів за місцем розташування ділянки. До технічної документації
виготовляється електронний обмінний файл (на диску), який містить всі необхідні
дані про ділянку. Потім документація з додатками передається до відділу
земельних ресурсів. До них додається заява про присвоєння кадастрового номера.
Після виконання цієї процедури обмінний файл в електронному вигляді
направляється до Державного земельного кадастру. Тут подані документи
перевіряють, і, якщо претензій немає, присвоюють номер, про що повідомляють
відділ земельних ресурсів. Процедура закінчується тим, що посадові особи відділу
земельних ресурсів проставляють на технічній документації штамп із зазначенням
кадастрового номера і видають громадянину довідку про його присвоєння. Далі на
пронумеровану земельну ділянку відкривається так звана поземельна книга, номер
якої повинен відповідати присвоєному кадастровому номеру. Цей документ (книга)
ведеться на кожний земельний наділ у паперовому та електронному вигляді. При
необхідності на вимогу власника або користувача у відділі земельних ресурсів
видадуть виписку з неї (наявність якої обов'язково при угодах із землею).
Виписка коштує 71 грн і дійсна протягом трьох місяців.
Коли змінюється номер
ділянки
При переході земельної ділянки від одного власника до іншого кадастровий
номер залишається колишнім. Відсутність такого створить суттєві проблеми. Закон
забороняє продавати, дарувати земельний наділ і навіть будинок або домоволодіння,
розташоване на ділянці, якій кадастровий номер ще не надано. Оскільки він
обов'язково вказується в документах, що стосуються землі: договорах, угодах,
рішеннях суду, свідоцтва про право власності. Виняток становить тільки
спадкування. Відсутність кадастрового номера земельної ділянки не перешкоджає
нотаріусу оформляти спадщину і посвідчувати заповіти. На що є відповідне
роз'яснення Мін'юсту № 31-32/69 від 25.03.2010 р. Кадастровий номер
присвоюється кожному земельному наділу один раз і назавжди. Зміна власника або
зміна цільового призначення землі не тягнуть за собою зміни кадастрового
номера. Але при об'єднанні ділянок або діленні наділу на кількох власників, а також
у разі, коли земельна ділянка переходить до іншої адміністративно-територіальної
одиниці, присвоюється новий номер, а старий здається в архів і не використовується.
Відміна кадастрового номера можливе лише при скасуванні державної реєстрації
земельної ділянки за рішенням суду. Права громадянина на землю, процедура
отримання та оформлення земельних ділянок регламентуються Цивільним кодексом
України (ст. 377), Земельним кодексом України (ст.ст. 120, 132), Порядком
ведення поземельної книги, затвердженої постановою КМУ № 1021 від 09.09.2009
р., Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці,
затвердженим постановою КМУ № 749 від 18.08.2010 р., Законом України «Про
Державний земельний кадастр», Інструкцією про порядок складання, видачі,
реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку
і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі,
затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від
04.05.1999 р. З порядком справляння плати за надання Державним агентством
земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних
послуг можна ознайомитися в постанові КМУ № 835 від 01.08.2011 р.
Коментар «ВВ»
Людмила Коваленко,
землевпорядник із 17-річним стажем:
- По суті, ніяких змін немає. Єдиний новий організаційний і процедурний
момент при присвоєнні кадастрового номера полягає в тому, що раніше його
привласнювали районні кадастрові відділи, а тепер обласні. Це абсолютно не
стосується власників ділянок та землекористувачів, оскільки фірма - виробник
технічної документації сама передає і отримує необхідні дані по конкретній ділянці,
в тому числі і кадастровий номер. За логікою, нововведення збільшить термін
присвоєння кадастрового номера, адже на обласні відділи ляже значно більше
навантаження. Відповідно, бюрократичний процес може затягнутися в часі.
Наталя Сидорова, "Вечерние
Вести"