Ринок землі - один з найбільш неврегульованих в Україні, пише «Дело».
У липні були зроблені перші законодавчі спроби впорядкувати операції на ньому
за допомогою Земельного банку. Чи запрацює нова система, аналізує Олег Ющенко,
керуючий партнер LPGroup.
З 2010 року в парламенті обговорювалася ідея створення державного
Земельного Банку, який повинен стати агентом держави і основою для реального
фінансування на земельному ринку. У липні 2012 року були зроблені перші кроки
по створенню такого банку. Земельний Банк наділяється спеціальними
повноваженнями: тільки ця структура має право проводити операції з землею
сільськогосподарського призначення, кредитувати під порівняно низький відсоток
(не більше 3% ставки НБУ). На наш погляд, Земельний Банк покликаний пом'якшити
неминучу лібералізацію ринку землі, яка настане після скасування мораторію 1
січня 2013. З метою створення ефективного механізму ринкового регулювання в
сфері обороту землі сільськогосподарського призначення і створений Земельний
Банк.
Ось тільки законопроекти та ініціативи Ради не зустрічають ентузіазму у
власників землі і тих, хто хоче ними стати. Чому?
На наш погляд, це відбувається через відсутність чітких норм. З цієї
причини землевласники і юристи поки губляться в здогадах щодо ефективності
нової структури.
Приватним особам та корпоративним землевласникам важко уявити, як новий
законопроект і, взагалі, будь-які ініціативи законодавців, що стосуються ринку
землі, торкнуться їх майнових прав. Сьогодні уряд обіцяє викупити землю у тих,
чиє право володіння не буде відповідати нормам законодавства в 2013 році. Якщо
покупка буде здійснена за поточною ринковою ціною - то землевласники ображені
не будуть. Якщо ж "сотку" спіткає доля квадратного метра (який має
дві ціни - ринкову і ту, що призначить БТІ) - то побоювання власників землі обґрунтовані.
Тільки справедлива ціна здатна задовольнити землевласника, тільки за цієї умови
він погодиться поступитися правом власності державі.
Що стосується кредитування під заставу землі новим Банком, то йому
доведеться поборотися з іншими банками і кредитними союзами, з якими сьогодні
співпрацюють фермери. Правда, Земельний банк буде мати виключне право
заставодержателя земель сільськогосподарського призначення, що дає йому значні
переваги, якими він однозначно скористається. Залишається тільки сподіватися,
що не цим, а, перш за все, вигідними умовами кредитування (на рівні 3%) новий
банк буде залучати клієнтів.
Питання про придбання землі іноземцями, через яке зламано стільки копій в
Раді, може вирішуватися за формальним дотриманням закону. Довгострокова оренда
або використання резидентів Україні як представників зарубіжних власників землі
- саме ці шляхи будуть пропонувати зацікавленим в українській землі іноземцям,
які навіть після зняття мораторію на продаж землі навряд чи зможуть стати її
повноцінними власниками. Однак, статус орендаря в деяких країнах ЄС практично
дорівнює за обсягом прав зі статусом власника - так що новий закон не відлякає
інвесторів в український чорнозем.
Цілком можливо, що, враховуючи всі розбіжності в парламенті, законопроект
по ринку землі буде доопрацьований вже парламентом нового скликання. Не
виключено, що під тиском традиційного аграрного лобі в особі комуністів і
опозиції мораторій на продаж таки буде продовжений на рік або два.
Олег Ющенко, керуючий
партнер LPGroup, газета «ДЕЛО»