Це дані про те, скільки споруда втрачає тепла. Замовити таке обстеження
можна буде у профільних компаній. Фахівці роблять вимірювання втрат, і
розроблять рекомендації, зокрема, як утеплити споруду - як з середини, так і її
фасадів. Утім, коли саме зобов'яжуть робити цей енергоаудит - не знають навіть
у профільному міністерстві.
Віра Радченко, заступник директора департаменту Мінрегіонрозвитку: "У
найближчий час буде схвалено цей закон у другому читанні. І на виконання цього
закону ми вже будемо розробляти підзаконні документи, це постанови кабміну, які
будуть визначати статус енергетичних аудиторів, реєстр цих аудиторів, реєстр
паспортів енергетичної ефективності".
Натомість експерти кажуть: подібні паспорти - лише зайвий клопіт. Бо
коштуватиме енергоаудит від 8-ми до 10-ти тисяч гривень. І ці гроші мають із
власних кишень викласти мешканці будинку, або члени ОСББ. Тим паче, що головні
втрати тепла відбуваються не у споруді, а в тепломережах.
Експерти кажуть, що вигідніше зараз без усякого паспорта відкладати гроші
одразу на обшивку стін будинку спеціальними ізолюючими матеріалами. Бо
утеплення п'ятиповерхівки коштує недешево - у межах мільйона гривень.
Олександр Сергієнко,
директор інститут міста: "У тій же Празі, поїдьте - там жодної не
залишилося п'ятиповерхівки - чеської хрущовки, яка б не була утеплена. На
кожному радіаторі стоїть лічильник тепла. Стоїть регулятор. Людина пішла на
роботу - закрила. Прийшла - відкрила. Там тепло дійсно зберігається".
Втім, чиновники незворушні. Енергоаудит таки доведеться зробити. Мовляв,
цього вимагає спеціальна директива Євросоюзу. До того ж провести відповідні
дослідження потрібно буде і для об'єктів державної та комунальної форм
власності. А на відповідні потреби кошти виділятимуть із місцевих бюджетів.
Олена Лоскун, Телеканал UBR