Будівельна «революція», затіяна Мінрегіонбудом, обернулася новими
труднощами для забудовників. Замість прискореного узгодження та єдиного вікна
будівельники отримали видимість «спрощенки»
Майже півтора року в Україні діє закон про регулювання містобудівної
діяльності, який повинен був полегшити життя будівельних компаній. Днями
Держархбудінспекція (ДАБК) відрапортувала про видачу 72 тис. дозвільних
документів на початок будівельних робіт (удвічі більше, ніж у попередні роки,
коли видавалося 30-40 тис. дозволів). Однак експерти визнають, що працювати
простіше забудовникам не стало, а ціни на квадратні метри вниз не поповзли -
очікуваного зниження на 15-20% не відбулося.
Цей законодавчий акт обіцяв зменшити кількість дозвільних документів і
погоджувальних процедур з 93 до 23, а час на їх узгодження вшестеро - з 12 до
двох місяців. А також запровадився декларативний принцип при виконанні
підготовчих та будівельних робіт для об'єктів з низьким ступенем ризику 1-3
категорії (приватні будинки, житлові будинки до десяти поверхів): тепер
компанії досить надавати документацію встановленого зразка. А на проекти
будівництва певної категорії приміщень (житлових будинків, магазинів, кафе
тощо) експертиза, узгоджена з різними відомствами, вже не потрібно.
Хабарі стали більше
Фактично будівельна галузь в Україні залишається зарегульованою, відлякуючи
не тільки іноземних інвесторів, а й вітчизняних будівельників. Не допомогло так
зване спрощення і відновлення будівельного буму. «Принципи мовчазної згоди та
єдиного вікна на практиці не працюють - спрощення процедури узгодження
технічної документації так і не настав», - стверджує генеральний директор групи
компаній Kanzas Олексій Кисельов. За його словами, як на етапі видачі дозволів
для початку будівництва, так і при введенні об'єкта в експлуатацію виникають
питання, які швидко і безкоштовно вирішити будівельним компаніям нереально.
За спостереженнями директора з маркетингу SV Development Володимира
Степенка, представницькі витрати як були, так і залишилися: «Вартість вирішення
питань залишилася незмінною - незважаючи на зменшення загальної кількості
погоджувальних процедур. За останній час кожна дозвільна процедура окремо істотно
подорожчала».
В результаті вартість погоджувальних процедур знизилася всього на 5-7%, і в
загальній вартості проекту це здешевлення виявилося непомітним.
Однією з перешкод для реалізації благих намірів нововведення стали
законодавчі протиріччя. Щоб зміни запрацювали, потрібно відкоригувати всю діючу
нормативну базу. І заодно посилити боротьбу з корупцією. Поки ж через
некомпетентність та жадібність чиновників на місцях закон повноцінно не працює.
Так, якщо раніше кожний проект узгоджувався як «виняток», то за новим порядком
вважається, що «правило» вже існує - у вигляді детально розробленого зонінгу. «Однак
насправді зонінг відсутній. І до його розробки і впровадження у міст немає
інструменту для відстоювання своїх містобудівних інтересів стосовно регламентацій
забудовуваних територій. Зараз місцеві управління архітектури фактично
спираються тільки на генплан, який визначає стратегію розвитку територій і не
передбачає детальне регламентування забудови», - зазначає директор проектної
групи «Архіматика» Олександр Попов. Видатні сьогодні «рамкові» містобудівні
умови і обмеження принципово нічим не відрізняються від раніше діючих
архітектурних правил забудови. При цьому до початку будівництва об'єкта
головний архітектор міста взагалі не бачить того проекту, за яким збираються
будувати.
Контролери нікому не
вірять
У той же час ініційовані Мінрегіонбудом нові норми додали роботи Державної
архітектурно-будівельної інспекції, яка міській владі не підпорядковується.
«Кожна третя-четверта декларація, що подається забудовниками в ДАБК, містить
неправдиві дані. Наприклад, проектант заявляє, що у нього об'єкт другої
категорії складності, а насправді - повноцінний багатоповерховий будинок. В
результаті інспектори змушені інформацію перевіряти», - пояснює начальник
столичної ДАБК Сергій Кучер. Чиновники переконані: декларативний принцип «не
для нашого менталітету», або разом з ним потрібно було вводити персональну
відповідальність проектувальників, аж до кримінальної. У свою чергу учасники
ринку вважають, що за недотримання істотно скорочених строків видачі дозволів
має бути передбачена відповідальність для чиновників.
На думку Олександра Попова, в цілому вплив закону на ціни на ринку
первинного житла, можливо, буде більш відчутним через 2-2,5 роки, оскільки нові
будинки, зведення яких почалося в минулому або в поточному році за новими
правилами, знаходяться ще в процесі будівництва. А зараз в основному
розморожуються роботи на тих житлових об'єктах, дозвільні документи на які
забудовники отримували ще в докризовий період. І, відповідно, їх це
нововведення не торкнулося - за останній рік середня вартість квартир на
первинному ринку збільшилася на 6-10%. Втім, велика ймовірність, що зростаючий
попит в майбутньому нівелює всі законодавчі нововведення, і ціни залишаться на
колишньому рівні.
Світлана Борисова, «Комментарии»