Незважаючи на те,
що багато хто з рудиментів СРСР вже давно віджили себе, деякі з «перчинок
минулого» все ще існують. Так, у столиці Україні до цих пір функціонують
різноманітні профорганізації, які процвітають в Києві, та гуртожитки сімейного
типу. У тому, як же сьогодні живеться мешканцям «сімейок», розбиралися
«Обозреватель. Кияни».
«Сімейки» Києва: ще не міф, але вже не реальність
Насправді знайти
сьогодні в Києві даний гуртожиток сімейного типу - це ціла справа. Вся біда в
тому, що більшість з нині існуючих «общаг» являють собою або студентські
гуртожитки, або гуртожитки, де вже живуть сім'ями викладачі, аспіранти і т.д.
Крім цього, існують і різного роду гуртожитки, що підкоряються робочим
підприємствам, не зжили себе і «общаги» готельного варіанту. А ось «сімейок»,
що називається в класичному варіанті, майже не залишилося.
Більшість людей,
що живуть в гуртожитках для родин, проходять з якої-небудь пільгової категорії
(співробітник підприємства, що утримує комуналку і т.д.).
Різниця кожного
окремого типу гуртожитку полягає лише в тому, що, скажімо, студентам та
аспірантам покладено виписуватися зі своїх кімнат по закінченню терміну
навчання.
Викладачі ж
можуть або десятиліттями чекати «квартирного подарунка» від держави, або
покинути гуртожиток після завершення викладацької діяльності в обраному ВНЗ.
І лише ті, хто
хоч якось наближається до гуртожитків сімейного типу (самі «сімейки», а також
гуртожитки різноманітних заводів та підприємств), можуть сміливо називати себе
постійними мешканцями і навіть приватизувати кімнати. До речі, про
приватизацію. Якби не це «диво-явище», то багато киян у свій час могли
залишитися на вулиці.
«Общаги»: вся сіль у приватизації
Так, останнім
часом знову активізувалася хвиля приватизації житла у гуртожитках. Для багатьох
киян, зневірених стояти в квартирних чергах, приватизація кімнати - єдиний
спосіб відчувати себе з дахом над головою. Зайнялися розглядом питання «общажної
приватизації» і в КМДА.
Так, заступник
голови КМДА Олександр Мазурчак навесні цього року повідомляв у пресі, що
незабаром приватизоване житло матимуть жителі ще 24-х столичних гуртожитків.
«Всього в Києві
налічується близько 211 гуртожитків, на які діє закон «Про забезпечення
реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». 82 з них відносяться до
державної форми власності, 91 належать підприємствам та установам, які увійшли
в статутний фонд, 38 знаходяться у комунальній формі власності. Документи по 24
гуртожитках ми передали міській владі, і незабаром будуть прийняті рішення про
їх приватизацію. З 82 гуртожитків, які підпорядковуються державній формі
власності, 6 дали дозвіл на переведення у комунальну форму», - розповів
Мазурчак.
Крім цього,
заступник голови КМДА зазначав, що під час процедури переведення гуртожитків у
комунальну форму власності є проблеми з гуртожитками, які належать
підприємствам та установам, які ігнорують закон.
Існують і інші
несправедливості - в залежності від того, чи входить мешканець до складу
колективу підприємства, чи змінюються тарифи на комунальні послуги. Тобто для
«своїх» встановлені одні ціни на приватизацію, а для «чужих» - інші.
З життя гуртожитків: історії киян
Тим не менше,
поки хтось поспішає приватизувати кімнати, інші мешканці столичних гуртожитків
виступають проти приватизації - люди стоять в черзі на житло, а приватизуючи
крихітні метри в «общазі», вони автоматично знімаються з «квартирного обліку».
«Звичайних«
сімейок» в Києві майже не залишилося. Ми з чоловіком живемо в гуртожитку, що
належить державному підприємству, хоча самі до нього відношення не маємо - на
заводі колись працювала моя мама. Зараз чекаємо появи первістка, кімнату
вирішили не приватизувати, тому що тут нам належить 13 «квадратів», а стоїмо в
черзі на 2-кімнатну квартиру», - розповіла киянка Олена.
Не починали
процедуру приватизації і ті, хто, хоч і не стоїть в «квартирній черзі», але
житлоплощу в гуртожитку на предмет знаходження на балансі підприємства просто
не перевіряли.
Що ж до умов
життя в «майже сімейках» Києва, то вони практично нічим не відрізняються.
Різниця лише в тому, що в деяких діє блочна система (туалет і кухня на один на
блок з кімнат), а інших - поверхова (один санвузол і одна кухня на цілий
поверх). Приблизно однакова і тарифікація - ціни на «комуналку» в столиці
фіксовані.
«Як правило, в
блоці знаходяться 4 кімнати. На них розраховані одна кухня і один санвузол. У
блоці, де живемо ми з чоловіком, а також мої батьки, дві кімнати розраховані на
двох осіб і ще дві на трьох. Розподіл пов'язаний з кількістю «житлових
квадратів» на одну людину. Комунальні послуги з двох кімнат (чотири людини
всього) взимку обходилися майже в 650 гривень, а зараз, коли немає потреби в
опаленні, це близько 350 гривень щомісяця», - розповіла Марія, яка мешкає в
гуртожитку Києва разом зі своєю родиною.
Як би там не
було, а гуртожитки, як сімейного, так і будь-якого іншого типу Києву все-таки
потрібні. Адже не у всіх киян і шукачів «столичного фарту» є можливість
придбати власне житло або, перебуваючи в «квартирній черзі», орендувати
квартиру ...
Ольга Омелянчук, «Обозреватель.
Кияни»