Cтудент Донецького національного університету Сергій
Грищук - один із тисяч українських хлопців такого ж віку, які збираються після
закінчення вузу підкорювати столицю. «Свою першу роботу я буду шукати там - в
Києві набагато більше можливостей для кар'єрного зростання, - міркує
третьокурсник. - Але справа не тільки в роботі, столиця - це зовсім інший
рівень суспільного і культурного життя».
Хоча з кризою внутрішня міграція дещо скоротилася, у
першій половині 2011 року в столиці зареєструвалися понад 13 тисяч приїжджих з
інших регіонів. Скільки ще таких «варягів» приїхали до Києва і оселилися на
знімних квартирах, не знає ніхто. За оцінками Міжнародного центру перспективних
досліджень, номінальна кількість столичних жителів - 2,7 млн. чол., але
реальний показник вже перевищує 5 млн.
В даному випадку спрацьовує відомий принцип «людина
шукає, де краще». І саме столиця при складанні рейтингу якості життя зайняла
перше місце в номінації під умовною назвою «добробут», що оцінює рівень
економічного розвитку регіону і достатку його жителів.
Попереду
України всієї
Зокрема, по головному економічному показнику - рівню ВВП
на душу населення - Київ вдвічі випереджає найближчого переслідувача -
Дніпропетровщину. Різниця, здавалося б, вражаюча. Проте, за підрахунками
міської влади, українська столиця зможе наздогнати Європу в економічному і
соціальному плані лише через 15 років. І то, якщо ВВП буде рости зі швидкістю
6,5% щорічно.
Але за деякими параметрами Київ уже Європу наздогнав.
Зокрема, за рівнем проникнення Інтернету. Сьогодні його користувачами є 90%
жителів столиці (з урахуванням приїжджих), що порівняно з рівнем, наприклад,
Нідерландів. «У деяких столичних багатоповерхівках свої послуги мешканцям
готові надати одразу 14 кабельних операторів», - говорить голова правління
Інтернет-асоціації України Тетяна Попова.
Київ по праву може вважатися і найбільш інтелектуальним
містом країни: тут найбільша концентрація кандидатів і докторів наук. Вчений
ступінь має кожний сотий мешканець столиці, тоді як в цілому по Україні цей
показник у шість разів менший. До речі, за рівнем розвитку науки серед інших
регіонів варто відзначити Харківщину, де на 100 тис. населення 4,9 чол. мають
вчені звання.
Донбас
не «гонить»
Цікаво, що Донбас з його величезним промисловим
потенціалом і потужним лобі у вищих ешелонах влади не входить в число регіонів,
де пересічний житель має шанс забезпечити собі високий достаток. Донецька
область, наприклад, посіла лише десятий рядок нашого рейтингу за показником
добробуту.
Луганська область і зовсім виявилася в другій частині
списку. За словами губернатора Володимира Пристюка, регіон досі не оговтався
від наслідків закриття великих шахт в 90-х роках. Місцеві підприємства хоч і
забезпечують області порівняно високий ВВП, але найменш енергоефективні.
«Промисловість є, а рівень життя відстає, - говорить
глава Агентства стійкого розвитку Луганського регіону Олексій Кубарь. - Багато
в чому проблема Донбасу в тому, що тут менше розвинене почуття громади, ніж на
заході. Спільно люди змогли б добитися для себе належного рівня освіти та
охорони здоров'я. Сьогодні ж витрачання коштів місцевих бюджетів практично
неконтрольоване».
Заходу
не вистачає заводів
Групу регіонів із найменшим достатком склали західні
регіони країни, де великі підприємства можна перерахувати на пальцях, -
Тернопільська, Волинська, Вінницька та Івано-Франківська області. ВВП на душу
населення там складає близько $ 1100-1500. Це рівень африканських країн, таких
як Камерун, Замбія, Кенія.
Загальна біда західних регіонів - високе безробіття.
Тільки за офіційними даними, у Волинській та Тернопільській областях близько
13% населення не працевлаштовані. «Боляче вдарила по зайнятості людей криза, на
ряді підприємств (наприклад, на Луцькому автозаводі) відбулися масові
звільнення працівників. Зараз ситуація стабілізується, і робочі місця
з'являються», - стверджує перший заступник директора Волинського обласного
центру зайнятості Світлана Мишковець.
Втім, незважаючи на серйозні проблеми з економікою,
Західна Україна зберігає обличчя: часом її міста і села виглядають куди краще,
в порівнянні зі сходом країни. Безумовно, тут не можна не відзначити внесок
українських заробітчан, які вирушають у пошуках роботи за тридев'ять земель, а
потім шлють свої кровні на батьківщину.
Максим
Асауляк, Weekly.ua