Нове житло в Україні практично не будується, а якщо і будується, то за
космічні ціни навіть для Європи. Не є доступною і оренда житлоплощі, яка
сформувалася на мало кому зрозумілих підставах. У той же час вітчизняний
житловий фонд з роками аж ніяк не молодіє, і більшість його знаходиться вже в
аварійному стані. Чи є ця проблема такої ж одвічною в Україні, як, наприклад,
дороги? Проаналізувавши ситуацію в царські і радянські часи, відповідь на це
питання намагався дати Сергій Шевчук у матеріалі "Де жили українці за царя,
за СРСР і де живуть зараз" на інформаційно - аналітичному порталі Inpress.ua.
Саме в радянські часи зародився той житловий вигляд України, який ми
переважно спостерігаємо і в незалежний період своєї історії. Перші проблиски
майбутнього буму забудов з'явилися в епоху індустріалізації, однак
максимального розмаху будівництво будинків в СРСР набуло в повоєнні часи, що
було, як зазначає автор, викликане вже об'єктивною необхідністю для
напівзруйнованої величезної країни.
"Саме в цей час - кінець 40-х - початок 50-х у радянських містах
масово почали з'являтися "сталінки" - так їх називали на честь
генерального секретаря Центрального комітету КПРС Йосипа Сталіна. До слова,
імена наступних генсеків Микити Хрущова і Леоніда Брежнєва також увійшли в
історію світової архітектури завдяки житловим нововведень часів їх уряду".
Нагодувавши страждаючих житлом, велика частина з якого була побудована
примітивним і неякісним шляхом, радянська влада запропонувала громадянам вже
більш пристойні для проживання проекти. Що, в епоху знущальних гостинок і малопривабливих
житлових кооперативів виглядало свіжим рішенням.
"Радянська інженерно-будівельна думка, так само як і об'єктивні запити
радянських громадян, на місці не стояла, в результаті чого в середині 60-х
почали з'являтися перші "брежнєвки", а на початку 70-х -
"покращенки" і "чешки"(за проектом чеських
інженерів-будівельників)"- пише Шевчук.
Що ж маємо ми зараз в незалежній і соборній Україні? Однозначне "покращення":
на одного українця випадає в середньому приблизно 23,7 куб. м житлоплощі,
що, за європейськими мірками, вважається принизливим; 3/4 українців сьогодні
живуть ще в дітищах радянської будівельної промисловості, зданих в експлуатацію
в 30-60-х роках минулого століття; середня ціна за однокімнатну квартиру по
Україні коливається від 35 до 45 тис. дол., коли середня зарплата становить
трохи більше 420 дол., що виключає можливість нажити на квартиру чесною працею,
навіть якщо прожити життя буддистського ченця.
Як же вдається українцям крутитися в такій незавидній ситуації з житлом? Це
питання залишається риторичним, в тому числі і для автора статті.
Зазначимо, що 12 вересня глава правління Державної іпотечної установи
Валентин Рибачук зробив заяву: "Іпотечні кредити для населення можуть
подешевшати". Наскільки саме подешевшає фінансування, поки точно не
визначено.
"Ставка рефінансування залежить від вартості залучених на ринку цінних
паперів ресурсів. Якщо буде знижуватися вона, то стане скорочуватися і відсоток
рефінансування. Наприклад, наше минуле розміщення сталося під 14,3 % річних, що
дозволило нам опустити ставку з 18% до 15,3 % річних", - сказала нам
начальник управління зі зв'язків з громадськістю ДІУ Ганна Волобуєва.
Неофіційно фінансисти спрогнозували нову прибутковість на рівні 12,5-13,5 %
річних.
Помітне зростання попиту на кредити експерти прогнозують лише при значному
здешевленні іпотеки. "Щоб сім'я із сукупним доходом чоловіка і дружини в
10 тис. грн могла дозволити собі кредит (враховуючи, що не більше половини їх
доходу повинно йти на обслуговування позики), ставка по ньому не повинна
перевищувати 11% річних при ануїтетному графіку погашення (рівними частинами).
А при терміні 30 років - 12 % річних", - прорахувала нам начальник відділу
розвитку роздрібного кредитування "Банку Національний кредит" Наталя
Тарасенко. За цей рік за програмою ДІУ населенню було видано лише 390 іпотечних
кредитів при плані в 4 тис. позик.
Як раніше повідомляв Inpress.ua, Національний банк України розширив перелік
активів, які використовуються для розрахунку нормативу адекватності
регулятивного капіталу (Н2). У цей перелік були додані іпотечні роздрібні
кредити, які включаються до складу іпотечного покриття за іпотечними
облігаціями, емітованими державними установами. Ступінь ризику по них при
розрахунку нормативу визначена на рівні 35 %.
Нагадаємо, фінансування Державної програми надання держпідтримки для
будівництва (купівлі) доступного житла в 2013 році може бути збільшено на 300
млн. грн, тоді як в даний час на ці цілі передбачено лише 89,55 млн. грн.
Депутати хочуть збільшити на 300 млн. грн фінансування програми "Доступне
житло" шляхом простого збільшення надходжень від податку на прибуток
підприємств.
Зазначимо, що за інформацією прес-служби Державної іпотечної установи (ДІУ),
підготовлена і погоджена держпрограма з надання черговикам житла в оренду з
викупом строком на 15 років.
Inpress.ua