За словами начальника служби допомоги киянам 1551 Наталії
Данько, близько 80% скарг, що надходять до міського Call-центру, стосуються
сфери ЖКГ. Примітно, що з початку цього року на столичні ЖЕКи вже поскаржилося
понад 180 тис. киян. Людей мучить цілком логічне питання - чому плата за
комунальні послуги підвищується, а якість цих послуг з року в рік тільки
погіршується? У частини городян терпіння вже закінчилося. У результаті жителі
столиці почали створювати альтернативу ЖЕКам - об'єднання співвласників
багатоквартирних будинків (ОСББ). Як стверджують прихильники ОСББ, їм уже
вдалося відчутно підвищити якість послуг і досягти адекватної оплати в
квитанціях за «комуналку».
Незважаючи на те, що комунальні послуги в Києві не
найвищі в Україні, недавнє підвищення їх вартості відчутно вдарило по кишенях
багатьох киян. Адже це тільки за офіційними даними середня зарплата в Києві у
вересні склала 3487 грн. Цей показник є усередненим, тому що багато жителів
столиці продовжують, як і раніше, отримувати на роботі щомісяця по 2000-2500
грн, а розмір пенсій та стипендій ще нижче цих сум і за останній рік соцвиплати
в Києві відчутно не підвищувалися.
При цьому, як вже раніше писав «Багнет», після підвищення
вартості комунальних послуг у столиці їх якість залишилася такою ж
незадовільною. Під гарячу руку громадського гніву, що цілком логічно, і
потрапили ЖЕКи. Природно, що кияни мають право вимагати як споживачі адекватної
якості наданих послуг за встановленою ціною.
«У нас немає нормальної гарячої води вже цілий тиждень. У
кранах тече ледь тепла вода, - нарікають мешканці будинків по вул. Вадима
Гетьмана, 40, 42, 44, 44А, - ми дзвонимо в диспетчерську ЖЕКу, а там кивають на
«Київенерго», мовляв, в усьому винен монополіст і гарячу воду обіцяють дати
тільки тоді, коли будуть вирішені якісь фінансові взаємозаліки. При цьому ми
справно платимо за комунальні послуги. Ми звертаємося до ЖЕКу з вимогою зробити
перерахунок, адже лічильники гарячої води все одно нараховують, що ми отримали
гарячу воду, проте на цю вимогу в ЖЕКу ніяк адекватно не реагують».
Будинок по вул. Гетьмана, 40, 42, 44, 44А обслуговує ЖЕК
КП «Індустріальне». Як вже раніше повідомляв «Багнет», проблеми з гарячим
водопостачанням - це мала частина тих проблем, з якими зіткнулися мешканці цих
будинків. Зокрема, в районі перетину вул. Гетьмана та вул. Лебедєва-Кумача дуже
часто відбуваються прориви комунікаційних мереж. У результаті чого будинки
цілого масиву на Караваєвих Дачах подовгу залишаються без водопостачання та
тепла. Чергова така аварія сталася в середині жовтня. Через прорив мережі тоді
на тиждень без тепла і води залишилося 18 висоток.
Не кращим чином йдуть справи і з ЖБК (в Україні,
нагадаємо, функціонують крім ЖЕКів ЖЕО, ЖБК та приватні ЖЕКи, - Ред.). Так, жителі верхніх поверхів ЖБК
«Вимпел», який обслуговує житловий будинок по вул. Шамрила, 21, скаржаться, що
вранці з крану з гарячою водою тече холодна вода. «Холодна вода може стікати і
по годині. Вночі взагалі не буває гарячої води. Але ми ж за це платимо. Адже
спожитий обсяг холодної та «ледве теплої» води по лічильниках вважається як
гаряча вода і в квитанціях указується відповідна сума як за спожиту гарячу
воду. Однак це ніяка не гаряча вода! Це обман і маніпуляція. А ці гроші десь таки
осідають, в чиїхось кишенях!», - скаржаться мешканці. Примітно, що цей ЖЕК уже
не вперше потрапляє в епіцентр скандалу. «Багнет» вже писав, що голова цього
кооперативу Наталія Ворона з ініціативи правління ЖБК «Вимпел» в травні цього
року подала до суду на мешканців, у яких накопичилася заборгованість за
комунальні послуги з тим, щоб потім подати їх квартири на відчуження. Цей крок
тоді викликав у Києві громадський резонанс, оскільки деякі «злісні» боржники
виявилися незаможними пенсіонерами і борги за «комуналку» у них були просто
смішними. У той час як загальна вартість квартир, які планувалося подати на
відчуження за борги, в 48 разів перевищувала саму суму боргу! Це тоді викликало
багато питань не тільки у людей, чиї квартири спробували незаконно перевести у
власність кооперативу, а й у прокуратури, МВС, СБУ, АМКУ та ГУ по захисту прав
споживачів. Багато претензій до цього ЖБК і в питанні оренди нежитлових
приміщень. «У нас в будинку орендуються під офіси приміщення, а ми, як члени
кооперативу, не отримуємо від цього ні копійки», - скаржаться люди. Крім цього,
за їхніми словами, в будинку знаходиться 6 квартир, власники яких померли і
залишили після себе житло ЖБК. «Ці квартири теж здаються в оренду, а грошей ми
не бачимо!», - справедливо нарікають мешканці.
Це далеко не єдиний приклад утиску прав мешканців і
споживачів комунальних послуг ЖЕКами. І киянам треба приготуватися, що ситуація
в сфері ЖКГ міста буде тільки погіршуватися, а міська влада і ЖЕКи в цій
ситуації роблять крайніх саме городян.
Як повідомив «Багнет» директор Агентства моделювання
ситуацій Віталій Бала, ЖЕКи - це пережиток тоталітарного минулого, коли їх
існування було виправдано паспортним столом, ідеологічним контролем за кожним
мешканцем, тісною співпрацею з міліцією, КДБ і так далі. «Зараз же, коли
вартість енергоресурсів підвищується і, як наслідок, підвищуються витрати на
надання послуг, ЖЕКи є просто баластом для кишень споживачів», - сказав Бала.
За його словами, відповідно до недавніх досліджень Агентства моделювання
ситуацій, вже більше 60% жителів великих міст ненавидять ЖЕКи.
Тим не менше, люди не поспішають ліквідувати ЖЕКи та
створювати замість них ОСББ. Так, станом на 10.10.2010, за даними міністерства
ЖКГ України, в країні було створено тільки 11,451 тис. ОСББ (це становить лише
14,5% від загальної кількості будинків поверховістю п'ять поверхів і вище). У
Києві ж з початку року мешканці багатоквартирних будинків створили тільки 551
ОСББ з 1500, які планувалося створити до кінця 2010 року. (У Києві функціонує
987 ЖБК, 114 комунальних ЖЕКів, а також 68 приватних ЖЕКів).
У той же самий час, за даними Всеукраїнської асоціації
приватних інвесторів послуг ЖКГ, переваги ОСББ перед ЖЕКом такі:
- Самостійне формування бюджету будинку, визначення
внесків на утримання будинку;
- Визначення штатного розкладу, персонального складу
правління та співробітників, самостійне визначення підрядників (наприклад, по
вивозу сміття, прибирання, ремонту і т. д.) і умови роботи з ними;
- Реальна можливість впливу на якість надаваних послуг,
самостійне визначення черговості робіт по поточному ремонту будинку;
- У разі створення ОСББ істотно підвищується
зацікавленість, відповідальність і, як наслідок, ефективність управління
спільною власністю, поліпшується житлово-комунальне обслуговування;
- В особі ОСББ у співвласників будинку з'являється
повноцінний представник їх інтересів як перед органами влади, так і перед
комунальними службами та іншими юридичними особами;
- Тільки ОСББ гарантовано може отримати прибудинкову
територію у власність або у користування. Це дає можливість уникнути проблеми,
яка сьогодні є актуальною для багатьох киян - споруди на прибудинковій
території додаткових будов (кіосків, прибудов і навіть житлових будинків);
- За допомогою ОСББ можна забезпечити залучення
додаткового доходу на утримання будинку з джерел, які раніше не
використовувалися, або ж «працювали» на ЖЕК (оренда підвалів, у тому числі
операторами телефонного, телевізійної та інтернет-зв'язку, паркування у дворі,
оренда нежилих приміщень , реклама на фасадах будинків, даху і т. д.).
Практична вигода від ОСББ виражається і в грошовому
еквіваленті - в щомісячних платіжках за комунальні послуги. Зокрема, як
повідомила голова ОСББ «Позняки-комфорт» (вул. Драгоманова, 6А) Оксана
Тихонович, квартплата для мешканців становить 2,5 грн / 1 кв. м. У той час, як
мешканці сусідніх будинків по вул. Драгоманова, платять по 3,5 грн / 1 кв. м.
Таким чином, мешканці ОСББ «Позняки-комфорт» тільки на квартплаті економлять
30% в порівнянні з мешканцями сусідніх будинків, яких обслуговують ЖЕКи.
При цьому, як зазначила Оксана Тихонович, з усіма
витратами і зарплатою співробітників вартість комунальних послуг, що надаються
мешканцям, становить 2,1 грн / 1 кв.м. «На загальних зборах мешканців було
вирішено направляти 40 копійок з 1 кв. м на депозитний рахунок у так званий
«накопичувальний фонд» для потреб ОСББ », - сказала Оксана Тихонович. На ці
гроші ОСББ «Позняки-комфорт» вже обладнало спортивний майданчик біля будинку.
Крім цього, спільними зусиллями мешканців будинку також вдалося облаштувати під
будинком і стоянку для автомобілів.
Примітно, що раз на квартал мешканці цього будинку
перевіряють з ревізією фінансові показники ОСББ та вислуховують доповідь Оксани
Тихонович про те, скільки грошей, кому і на що було витрачено.
Недоліки ЖЕКів:
- Гроші, які мешканці платять за квитанціями, ЖЕК
використовує, як йому заманеться;
- Мешканці не знають, скільки і на що були витрачені їхні
гроші;
- ЖЕК непрозоро укладає договори з підрядниками і
компаніями, що надають послуги (вивіз сміття, ремонт, прибирання і т. д.). Це
привід для корупції, в результаті чого вартість деяких послуг (наприклад, з
ремонту) може перевищувати середньоринкову;
- ЖЕК сам вирішує, кого і скільки людей собі брати на
роботу, скільки платити працівникам ЖЕКу і так далі. При цьому, робиться це все
без повідомлення самих мешканців;
- ЖЕК на свій розсуд розпоряджається грошима, отриманими
від оренди нежитлових приміщень, квартир, реклами і так далі;
- ЖЕК непрозоро встановлює плату за обслуговування
прибудинкової території;
- Працівники ЖЕКів дуже часто незаконно використовують
своє монопольне становище при видачі документів (усіляких довідок, виписок,
форм для оформлення документів і так далі);
Таким чином, не виключено, що реформування системи ЖКГ
гальмують саме ЖЕКи та місцеві органи влади, для яких масовий перехід будинків
на ОСББ - втрата грошей і впливу.
Цю тезу почасти визнають і на державному рівні.
Наприклад, як повідомив «Багнету» перший заступник міністра ЖКГ України
Григорій Семчук, ЖЕКи на сьогоднішній день є просто ярмом для споживачів
комунальних послуг. Так, за його словами, витрати на утримання будинку у ЖЕКів
становлять 40%. Решта коштів - витрати на утримання самого ЖЕКу (зарплати
працівникам ЖЕКу, витрати на організацію їх роботи, особисте збагачення
працівників ЖЕКу і так далі).
У свою чергу, міністр ЖКГ Юрій Хіврич різкіший у своїх
оцінках діяльності ЖЕКів. «ЖЕК проїдає 70% грошей, зданих мешканцями у вигляді
квартплати, 10% витрачає на енергоресурси - обслуговування ліфтів, освітлення
під'їздів, 15% - на вивезення сміття і лише 5% йде на обслуговування та
поточний ремонт будинку. Цього мало, щоб підготувати будинок до опалювального
сезону, ремонтувати покрівлю, під'їзди », - цитує міністра прес-служба МінЖКГ
Україні.
Дмитро Дубенський, «Багнет»