Плата за землю сільськогосподарського призначення, яка не використовується її власниками, незабаром може збільшитися до 12%. Відповідну ініціативу голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка вже підтримали в Партії регіонів. На думку експертів, підвищення податку не відіб'ється на роботі великих агрохолдингів, а спекулянтам не варто переживати, оскільки державі буде складно проводити постійний аудит земель.
Як пише "Коммерсантъ", голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк запропонував істотно збільшити плату за землю сільськогосподарського призначення, що не використовується. За його словами, підвищення торкнеться лише тих учасників ринку, які орендували земельні ділянки і розраховували на подальше їх подорожчання. "Їм доведеться платити більше - до 12% від грошової оцінки, тоді як сьогодні деякі компанії платять 0,5%", - заявив чиновник, уточнивши, що зараз здійснюються переоцінка та аудит земель Київської області.
Відповідно до закону "Про плату за землю", ставка податку з 1 га орних земель і пасовищ становить 0,1% від їх щорічної грошової оцінки, для багаторічних насаджень - 0,03%. Раніше про необхідність збільшити вартість невикористаних сільгоспземель заявляли голови Дніпропетровської, Донецької, Харківської та Сумської облдержадміністрацій.
За словами голови підкомітету Верховної ради з питань земельних відносин Валерія Бевзенка (Партія регіонів), найближчим часом він подасть відповідний законопроект на розгляд у Раду. "Компанії, які тримають в оренді більше сотні тисяч гектарів орних земель і не обробляють їх, повинні бути поставлені державою в економічну залежність. На відміну від губернатора, я б запропонував не збільшити плату, а ввести штрафні санкції, які будуть багаторазово перевищувати ставки оренди. Я буду ініціювати розгляд подібного законопроекту", - повідомив він.
Експерти сумніваються в ефективності механізму. "Реалізувати ініціативу поки видається нереальним, оскільки складно проконтролювати, використовуються землі чи ні. Для цього треба постійно проводити аудити, що досить витратно. Прийняття такої норми некритично відіб'ється на собівартості продукції - вона може збільшитися на 1-2%", - говорить аналітик ІК "Ренесанс Капітал" Костянтин Фастовець.
Директор консалтингової компанії AAA Сергій Наливка відзначає, що прийняття цієї норми торкнеться тільки тих учасників ринку, які купували землю для перепродажу. "Ці ініціативи також можуть призвести до того, що аграрії, які не використовують землю, будуть відмовлятися від паїв, оскільки платити ставки стане невигідно", - додає він. За інформацією експерта Сергія Трифонова, в Україні близько 41,4 млн га земель сільгосппризначення: "З них не використовуються близько 38% - понад 15 млн. га. У Київській області земля могла скуповуватися у пайовиків з використанням напівзаконних схем для подальшої забудови. Для цього ділянки переводили в землі загального призначення. Технічно це дуже складно перевірити, оскільки скупники часто діють через підставні компанії. Тому державі буде складно визначити кінцевого власника і змусити платити за землю за новою ціною. Ідея несе в собі і соціальні ризики, оскільки може торкнутися окремих пайовиків у селах, які не використовують свої землі".
ІА ЛIГАБiзнесIнформ