Перелік пам'яток культурної спадщини півострова, що не підлягають приватизації, істотно розширювався в результаті зміни відповідного закону. До цих пір в ньому були відсутні цілий ряд будівель і споруд, історична й архітектурна значимість яких відома не тільки в Україні, але і в зарубіжних країнах.
Тепер у приватну власність не може перейти Лівадійський палац, який брав під своїм дахом Кримську (Ялтинську) конференцію 4-11 лютого 1945 року. Аналогічний статус отримали ще три палаци: Олександра III (Масандрівський), еміра бухарського (як садово-парковий та архітектурний комплекс санаторію «Ялта» ЧФ РФ) і Юсуповський. До речі, останній комплекс попередній президент обіцяв відкрити для вільного доступу, якщо до нього звернуться з таким проханням. Мабуть, цього не відбулося, а тому палац залишився у віданні Адміністрації глави держави.
Крім того, до заповітного списку включені: колишній будинок офіцерських зборів (зараз - Сімферопольський художній музей), два севастопольських печерних монастиря «Шулдан» і «Чельтер-Мармара», алуштинські вілли «Анна» та «Марина», а також будинок художника Л. Ф. Лагоріо у Феодосії. Стрункі ряди кримських об'єктів у списку «розбавив» мукачівський замок «Паланок».
Зміни до прийнятого ще в лютому Верховною Радою закон про перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, днями підписав Віктор Янукович - повідомляє прес-служба Президента України.
Дмитро Крутіков
Портал Est!