Земна кора під
столицею поцяткована георозломами, пише газета «Сегодня». Які загрози це несе місту? «Ми
проаналізували космічну зйомку Києва, зроблену фахівцями НАСА. Розломи в корі
пролягають на глибині 3-4 і 15-18
км. Такі є під будь-яким великим містом, завжди є зони
найбільш напружені під землею і менше, і це треба враховувати при детальному
плануванні територій», - пояснює один із розробників Генплану Києва Микола
Романець. За його словами, плита, яка знаходиться на лівому березі на глибині 20 км, потроху рухається
вправо; та, що праворуч, «наїжджає» на неї. Причому ця межа йде приблизно по
Дніпру, і в багатьох місцях - по місту. У точках перетину ліній розломів вище
ймовірність рухів цих плит, через що можуть з'явитися зсуви, які провокують
техногенні катастрофи. «Назву найнебезпечніші ділянки: Лиса гора, район, де в
річку Либідь впадають її притоки Оріхуватка і Совка (розв'язка на Московській
площі), Куренівка, Поштова площа, на лівому березі - Сухі гори, район
Биківнянських могил і ДВРЗ», - каже Романець .
Всі ці місця
містобудівники рекомендують освоювати вкрай обережно, адже крім розломів на
глибині, ситуація ускладнюється ще і рухливими київськими ґрунтами, і
безсистемною забудовою в останні роки. «Наші предки не дарма всі ці місця не
забудовували. Наприклад, схили Дніпра були засаджені деревами і укріплені
дренажною системою. А зараз висотне будівництво на кромці схилів розбалансувало
цю систему і може спровокувати рух ґрунтів від Музею Великої Вітчизняної війни
до Поштової площі і навіть до вулиці Глибочицької », - застерігає Романець.
Однак проблемні
місця зараз активно забудовуються. На Куренівці місця промзон займають офісні
центри, Лису гору оточують житлові висотки. Місцеві жителі активно чинять опір
зведенню новобудов впритул до Совських ставків. «Такі дії забудовників далекі
від здорового глузду. Висотки на березі озера вб'ють зону відпочинку, та й
просто небезпечні з точки зору можливих зсувів. Приватний сектор запросто може
з'їхати до житлового комплексу, а той - на дорогу», - вважає киянин Денис
Філіппов. «Ділянка на Саперно-Слобідській у самої Лисої гори, майже гектар,
коштує близько мільйона доларів. Відмінне місце, трохи далеко від траси.
Рекомендую будувати висотне житло, поруч сім висоток вже активно зводяться, а
от офісів я не бачила», - нахвалював нам ріелтор, що займається продажем
ділянки. «Лиса гора оточена з усіх боків новобудовами - від висоток до
приватного сектора. І містична аура гори, на жаль, тільки підігріває інтерес до
неї у забудовників і майбутніх мешканців», - скаржиться киянин Кирило
Степанець.
ВЛАДА: ВРАХУЄМО ГЕОРОЗЛОМИ.
У столиці зсувонебезпечні зони займають 4,3 тис. га (5,5% від всієї площі
міста). А п'ятій частини території міста (18,3 тис. га) загрожує можливе
підтоплення не тільки під час паводків, але навіть при тривалих зливах. Такі
дані наводилися на містобудівній раді при розгляді екологічного розділу
Генплану Києва. «Геологічна ситуація повинна враховуватися при виділенні
дозвільної та погоджувальної документації на будівництво. Адже є різниця між
малоповерховою забудовою і висотками! Я особисто не бачив карти геологічних
розломів, але якщо судити по місцях забудови, ці дані раніше не бралися до
уваги. Зараз ми намагаємося не відводити землі в перерахованих геологами
місцях», - пояснив «Сегодня» заступник голови КМДА Михайло Кучук.
Шість місць, де
краще нічого не будувати:
Геологи
попереджають: у цих районах можливі зсуви і підтоплення. Місця, де
перетинаються геологічні розломи кори (глибина - 3-4 і 15-18 км):
1. Лиса гора
(Голосіївський район)
2. Підземна річка
Либідь з притоками Оріхуватка і совки (Голосіївський район)
3. Поштова площа
(Подільський район)
4. Сухі гори в
районі Биківнянських могил (Деснянський район)
5. Куренівка
(Оболонський і Подільський райони)
6. ДВРЗ
(Дніпровський район)
Гришина Оксана, СЕГОДНЯ.ua