Податок на житло в Києві ввели законно, заявляють міські
депутати.
Мовляв, таке право їм надала нова фіскальна конституція.
Тому тепер власники двох-трьох квартир повинні будуть визначитися: або
переписувати частину приміщень на родичів, або готуватися до сплати нового
збору. Юристи ж сперечаються - мають однаково обкладати дві сталінки і один
пентхаус?
У фіскальній конституції, згідно з якою місцеві ради
отримали право вводити власні стягнення, конкретних розмірів приміщень, що
підлягають оподаткуванню, немає. Там просто зазначено - всі будинки, площа яких
перевищує 120 квадратних метрів в багатоповерхівці і 250 - для окремого будинку
- обкладаються збором.
"До 120 квадратів - буде податок 1%. Але також є
пільга - до 120 метрів. Тому, якщо у вас одна квартира, то ви маєте
зобов'язання до сплати, але ви можете скористатися частиною 2 ст. 265 - це
пільга до 120 метрів. Тобто ви нічого платити не будете. Зобов’язання є, але
вони перекриваються пільгою", - пояснює телеканалу UBR Артем Стоянов,
юрист юридичної компанії.
Таку схему законодавці обрали, бо один громадянин може
бути власником декількох квартир або квартири з будинком. А пільга діє тільки
одна. Яке житло не обкладати, господар вибирає сам.
"Якщо людина володіє квартирою більше 120 метрів в
Києві і будинком більше 250, то в одному тільки місті її зменшать на 120
метрів. Всі інші метри підлягають оподаткуванню. Не є об'єктами такого
оподаткування дачні та садові будиночки, які знаходяться на території адміністративної
одиниці. Але - лише у кількості одного такого об'єкта", - розписує схему
Валентин Гвоздій, керуючий партнер юридичної компанії.
Багато грошей від введення збору столичний бюджет навряд
чи отримає, припускають фахівці. Адже житла великої площі в Києві мало. Проте
спірним залишається аспект щодо якості оподатковуваних приміщень. Адже,
приміром, хрущовки або сталінки на околицях не порівняти за умовами та якістю
життя з пентхаусами в центрі міста.
Вікторія Бойко,
Український Бізнес Ресурс