Столична Головархітектура пообіцяла до кінця нинішнього року розробити і затвердити регламенти забудови земельних ділянок в центральній планувальній зоні Києва, а протягом наступного року виконати аналогічну роботу для інших районів міста. Як розповів в.о. головного архітектора Києва Сергій Броневицький, регламенти, які чітко визначають функціональне призначення, щільність, площу і висотність забудови кожної земельної ділянки, стануть складовою частиною Правил забудови Києва і будуть оприлюднені в інтернеті. "Вибираючи ділянку для реалізації того чи іншого проекту, забудовник буде заздалегідь знати про всі обмеження його використання. Це дозволить уникнути конфліктів між міською владою, інвесторами та мешканцями прилеглих будинків», - пояснює він.
За словами заступника начальника КП «Центр містобудування та архітектури» Василя Присяжнюка, розробка регламентів забудови для всіх земельних ділянок міста обійдеться бюджету в 4 млн грн. Він стверджує, що це дозволить на 50% скоротити число узгоджень, отримання яких необхідно для початку будівельних робіт. «Така система діє, наприклад, в США та Євросоюзі. У цих країнах інвестор може купити земельну ділянку тільки з пакетом регламентуючої документації, обійти вимоги якої практично неможливо. Тому узгодження будь-якого проекту будівництва займає мінімум часу: чиновники просто звіряють, чи врахував проектант всі вимоги», - пояснюють архітектори.
Як розповів радник директора КП «Житлоінвест-УКБ» Петро Шарафетдінов, зараз до отримання дозволу на початок будівельних робіт забудовнику потрібно зібрати 117 підписів різних чиновників, що створює широке поле для «відкатів» та хабарів. Дана процедура займає близько 1,5 роки і обходиться інвесторові приблизно в 50% вартості об'єкта. «Необхідність цих погоджень надумана. Адже при проектуванні і будівництві будь-якої будівлі достатньо перевірити дотримання СНіП (будівельних норм і правил). Складно уявити, що чиновники відмовляться від можливості легкого заробітку», - говорить пан Шарафетдінов. Аналогічної думки дотримується і голова столичної організації Національної спілки архітекторів (НСАУ) Вадим Жежерін. За його словами, подібні обмеження щодо забудови передбачають детальні плани територій, розробка яких розпочалася у Києві ще в 2002 р. «За останні вісім років ДПТ затвердили лише два райони Києва: Печерський і Шевченківський. У Головархітектурі вважають за краще за гроші замовників вносити будь-які зміни до Генплану розвитку міста», - пояснює він.
Скептично ставиться до ініціативи чиновників і колишній заступник начальника Головархітектури Віктор Глеба. З одного боку, створення регламентів принесе користь, оскільки зараз отримання забудовниками містобудівних обмежень - дуже складне завдання. «Наскільки мені відомо, за останній рік це вдалося зробити всього двом-трьом компаніям. У результаті проектувальники не розуміють, на що їм спиратися у своїй роботі», - говорить він. З іншого боку, у вітчизняному законодавстві не існує поняття «регламент забудови». А отже, навіть затвердження цих регламентів в Києві не врятує забудовників від необхідності отримання звичайної кількості погоджень. Прискорити процес оформлення документації, на думку пана Глеби, зможе лише впровадження в КМДА «єдиного вікна» і прийняття Верховною Радою закону, в якому буде чітко прописаний граничний термін отримання віз чиновників для початку будівництва.
Марк Красногорський, Деловая столица