Фактичне населення столиці в найближчі 15 років зросте майже до 4 млн. чол., а з урахуванням передмість - до 4,7 млн. чол. Розробляючи новий Генплан Києва, архітектори намагаються вмістити всіх цих людей в існуючих межах міста. Адже незважаючи на переговори з обласною владою, та не поспішає ділитися зі столицею своєю землею.
25 серпня в Мінрегіонбуді під керівництвом заступника міністра регіонального розвитку та будівництва Ігоря Соколова відбулася спеціальна містобудівна рада, яка розглянула концепцію стратегічного розвитку Києва на період до 2025 р. Основою для перегляду основних містобудівних показників стали транспортні проблеми столиці, зношеність інженерних мереж, дефіцит зелених зон, хаотична забудова центру міста і низька середня забезпеченість киян житлом (усього 20,6 кв. м на людину).
Представляла концепцію начальник управління генплану Центру містобудування та архітектури Тетяна Нечаєва. Вона відразу повідомила, збільшення території Києва з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га, як раніше прогнозувалося і планувалося, є неможливим, тому необхідно переглянути ресурсну оцінку території та розміщення об'єктів будівництва. Фактично, це означає, що треба буде втискати розростається місто в наявні рамки.
Тим часом, за даними Центру містобудування та архітектури, вже зараз обсяги житлового фонду столиці досягли 58 млн. кв.м, що перевищує заплановані показники діючого генплану на 2011 р. При цьому налічується 34,06 тис. багатоквартирних і садибних житлових будинків, в яких розміщено 1,02 млн. квартир.
За даними фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, чисельність постійного населення Києва до 2026 р. досягне 3,1-3,3 млн. чол., фактичного - 3,7-3,9 млн. чол. А постійне і фактичне населення столичної агломерації (Київ, передмістя, міста-супутники) складе 4,1-4,4 млн. чол. і до 4,7 млн. чол. відповідно. Тому, як повідомив заступник голови КМДА Олександр Мещеряков, столична влада все-таки веде переговори з керівництвом області про спільний розвиток проектів будівництва на територіях, що примикають до кордонів міста.
Іван Шпилевський, директор інституту «Діпромісто», який був головним рецензентом Концепції розвитку Києва до 2025 р., висловив думку, що Київ має розвиватися в його нинішніх кордонах, до того ж населення столиці не повинно перевищувати 10% від усього населення країни і становитиме 3, 1 млн. чол., а приміської зони - 1,1 млн. чол. Він підкреслив, що в європейських столицях, до яких він відносить і Київ, не повинні забудовуватися зелені зони, а транспортний пріоритет він пропонує віддати внутрішньо- і міжміським електричкам.
У той же час директор інституту «Київгенплан» Володимир Чекмарьов вважає, що місто не може розвиватися в існуючих межах - цьому заважає в т. ч. і його неув'язка з передмістями. Взагалі ж, як повідомив Чекмарьов, рецензенти поточної концепції висловили 33 зауваження. Виходячи з такої великої кількості помилок, вважає він, можна вважати, що концепції розвитку Києва немає, а без неї не буде і Генплану.
Думки інших столичних архітекторів розійшлися і стосувалися самих різних аспектів проектування. Так, професор архітектури та науковий керівник комплексу робіт з розробки Генплану розвитку Києва до 2025 р. Микола Дьомін вважає, що генплан столиці необхідно виконувати за держзамовленням, а директор інституту Урбаністики Генріх Фільваров - що потрібно перш за все провести ретельний аналіз територій і виділення майданчиків, активну реконструкцію застарілих забудов. Для проведення цих робіт, як підкреслив архітектор, потрібна тверда воля міського керівництва, а між розробниками концепції та експертизою - «третейський суддя».
Нещодавно призначений на посаду головний архітектор Києва Сергій Целовальник, незважаючи на знайдені ними плюси проекту, висловив ряд серйозних зауважень. Основна його думка була спрямована на те, що розробникам довелося використовувати стару нормативну базу, у той час як, на його думку, для Києва потрібно створювати все нове - містобудівну базу, концепцію і генплан. «Треба розуміти, що ми збираємося будувати і як. У Києві на сьогодні немає ні потужного будівельного комплексу, ні проектувальника, ні замовника. Треба відроджувати управління містобудування та архітектури, відроджувати професійні містобудівні ради », - зазначив містобудівник.
С. Целовальник вважає нереальними для виконання заявлені плани щорічного нарощування обсягів будівництва житла до 2 млн. кв. м в 2025 р., ліквідації аварійного житлового фонду та реконструкції застарілого житла, про що неодноразово заявляла столична влада. Проте він наполягає на необхідності «фільтрації» рішень про виділення земельних ділянок під будівництво, які щедро лунали Київрадою в 2004-2009 рр. Ті рішення, які суперечать нормальному розвитку Києва, як вважає головний архітектор, необхідно скасувати і змінити призначення цих територій, адже на них припадає 19% житлової забудови.
Підводячи підсумки містобудівної ради, І. Соколов зумів одночасно і покартати проектантів, і похвалити їх роботу, відзначивши, що вона зроблена «велика і корисна». Він відзначив, що вважає новопризначеного головного архітектора професіоналом, і запропонував дати йому час в усьому розібратися, осмислити і внести свої зміни в дану роботу. Заступник міністра порадив взяти матеріали Концепції за основу, рекомендувати ГоловАПУ усунути висловлені рецензентом зауваження, внести свої пропозиції і відкоригувати проект.
Причому допрацьована концепція стратегічного розвитку столиці після врахування рекомендацій держекспертизи, зауважень і пропозицій містобудівної ради Мінрегіонбуду повинна бути представлена на затвердження сесії Київради вже у вересні 2010 р. Після цього концепція стане основою для розробки Генплану розвитку Києва і його приміської зони до 2025 р. Так що часу для реалізації тотального оновлення системи, запропонованого головним архітектором, просто не буде.
Лариса Смик, UGMK.INFO