Ми з'ясували, чого і як можна домогтися за допомогою органу самоорганізації
населення
У цьому році в Україні кількість органів самоорганізації населення (ОСН)
зростала швидкими темпами. Якщо ще на 1 січня їх було 1302, то вже на 1 липня -
1371. Незважаючи на це, більшість людей досі не знають, що являють собою ці
органи і яку користь вони можуть приносити. Більш того, ОСНи часто плутають з
ОСББ (об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків) і ГО (громадськими
організаціями). У тому, що ж таке ОСН, як його створити і чим він може вам
допомогти, ми розібралися з допомогою закону «Про органи самоорганізації
населення» та наших експертів.
ПРАВА. Говорячи простими словами, ОСН - це комітет, створений мешканцями
будинку (або вулиці, кварталу, мікрорайону та ін.), для того, щоб захищати їх
права та інтереси. Причому це представницький орган, з рішеннями якого змушена
рахуватися місцева влада. Приміром, такий комітет може контролювати якість
послуг ЖЕКу і вимагати від місцевих депутатів відміни рішень, які можуть
нашкодити мешканцям даної території. Втім, в його права входить не тільки
боротьба за справедливість, але і більш миролюбні дії. Наприклад, організація
дозвілля: проведення свят, створення гуртків для дітей, допомога ветеранам
тощо.
РЕСУРСИ. У будь-якого ОСН є керівництво (голова, його заступники,
секретар). Якщо вони працюють на професійній основі, можуть за рішенням
загальних зборів отримувати зарплату. До того ж, гроші знадобляться і на
проекти комітету: ремонт та обладнання дитячих майданчиків, благоустрій території
і т. п. Тому при створенні ОСН потрібно відразу визначитися з коштами. За
законом він може отримувати гроші безпосередньо з місцевого бюджету (там може
бути спецстаття витрат для цього), отримувати гроші у меценатів (фізосіб і
юросіб) та гранти від донорських організацій.
ПРОЦЕДУРА СТВОРЕННЯ.
1. Провести загальні збори, зібравши не менше половини жителів будинку
(вулиці, мікрорайону тощо), які мають право голосу (або конференцію їх
представників). На ньому обрати уповноважених виступати від загального імені у
відношенні з місцевою радою.
2. Подати до районної (сільської, селищної, міської) ради заяву про
створення ОСН, протокол зборів жителів із зазначенням вжитих основних напрямків
діяльності комітету, список учасників зборів із зазначенням ПІБ, року народження,
серії і номера паспорта та домашньої адреси кожного.
3. Отримати на найближчому засіданні місцевої ради за участю членів
ініціативної групи згоду на створення ОСН із зазначенням його території і
повноважень.
4. Провести другі збори, обрати склад ОСН та затвердити Положення про
нього.
5. Легалізувати створений ОСН у виконкомі місцевої ради.
«ДЕПУТАТИ ЧАСТО ВВАЖАЮТЬ ОСН КОНКУРЕНТАМИ ПРИ ВЛАДІ»
Андрій Крупник, голова
Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення (м. Одеса):
«Зараз у Києві місцева влада всіляко підтримує створення ОСН. Але в
регіонах ситуація, як правило, складніша. Справа в тому, що депутати місцевих
рад часто сприймають ОСН як своїх конкурентів при владі. Але при наполегливості
домогтися реєстрації ОСН все ж можна. Друга складність при організації ОСН -
зібрати достатньо людей на загальні збори. Тому ОСН легше створити там, де є
загальна проблема і люди готові об'єднуватися для її вирішення. Наприклад,
сусідство з екологічно шкідливим об'єктом, проблеми з ЖЕКом та ін. Третій
важливий момент - знайти лідерів, за якими підуть люди. Створюючи ОСН,
переконайтеся, що його хочуть очолити не псевдолідери (наприклад, бізнесмени
для захисту особистих інтересів з вашою допомогою). І важливо, щоб керівництво
ОСН було юридично грамотним. У багатоповерхівках ОСН як форма більш «м'якого»
об'єднання жителів може стати «нульовим етапом» для підготовки до створення
ОСББ як більш «жорсткої» форми об'єднання з управління власністю. Але навіть і
після створення ОСББ в одному будинку можуть успішно співіснувати ОСН та ОСББ.
Але, наприклад, в гуртожитках, в яких у нас в країні живе 2 млн. людей,
створити ОСББ в принципі не можна. Тому в Одесі та деяких інших містах у
гуртожитках створюються будинкові комітети. З їх допомогою швидше вирішуються проблеми,
в тому числі з приватизацією. У приватному секторі ОСН теж незамінні. Важливу
роль ОСН можуть зіграти в контролі якості послуг ЖЕКів. Експерти Всеукраїнської
асоціації підготували комплект поправок до діючих підзаконних актів, які
дозволять ОСН захищати свої права як споживачів послуг ЖКГ. Наш пакет
пропозицій зараз знаходиться на розгляді Мінрегіону».
«МИ ЗАГАЛЬМУВАЛИ ВСІ НЕЗАКОННІ БУДІВНИЦТВА»
Андрій Нестерков, голова
комітету мікрорайону «Русанівка» (м. Київ):
«У нас на Русанівці в 2006 році гостро постала проблема забудови
мікрорайону. У той час у нас намагалися наставити між дев'ятиповерхівками
«свічки», які могли зруйнувати сусідні будинки. Більш того, була спроба
побудувати «свічку» прямо на березі Дніпра, зруйнувавши захисну дамбу. Тоді ми
відразу об'єдналися навколо цієї проблеми, і вже в 2007-му отримали дозвіл на
створення нашого комітету. З тих пір ми загальмували всі незаконні будівництва:
або заморозили їх, або зовсім скасували. До прикладу, коли була спроба
забудувати набережну або звести ТРЦ на бульварі Давидова, ми прийшли на сесію
Київради і домоглися скасування цих рішень. Тепер недобросовісні забудовники
обходять Русанівку стороною. Від ОСН владі зовсім не просто відмахнутися, так
як це представницький орган. Власне, коли пішли райради, саме комітет
мікрорайону став посередником між владою і мешканцями. До прикладу, в минулому
році до нас звернулися жителі, які до цього 9 років безуспішно воювали з
дебаркадерами на березі річки. Ми в лютому підняли це питання - і вже 16 квітня
нам вдалося зібрати людей на мітинг підтримки. Тоді влада нас почула, прибрала
майже всі дебаркадери, плюс провела реконструкцію Дніпровської набережної. Як
показала наша практика, створення звичайних ініціативних груп практично не має
ефекту. А у ОСН є більше повноважень. Він може навіть подавати позови до суду
як юрособа. Хоча ми намагаємося до суду справу не доводити. Тому що вирішення
питання там затягується часом на роки. Подаємо до суду, тільки якщо інакше не
можемо заморозити якесь шкідливе будівництво. В основному наша робота
фінансується місцевими меценатами і за рахунок грантів донорських організацій:
це проект UNITER, Фонд Східна Європа, Міжнародний фонд "Відродження".
Членських внесків ніяких немає.
До речі, по своєму досвіду можу сказати, що зараз в Києві стало набагато
простіше створити ОСН, ніж це було ще два роки тому. До прикладу, за
попередньої міської влади три роки на сесію Київради не виносилося жодної заяви
про створення ОСН. Тому ще два роки тому в Дніпровському районі Києва було
всього два ОСН. Зараз їх вже вісім. Для порівняння: у Луганську на кожний район
припадає до 80 ОСН».
Матичак Тетяна, газета «СЕГОДНЯ»