Займатися приватизацією землі протягом 2-3 років - нормальне явище для багатьох жителів нашої країни. Дехто примудряється поставити в цій області свій рекорд - чекають на рішення місцевих органів більш 17 років. Тому, новина про можливість завершити процес приватизації в місячний термін змусила у недалекому минулому активізуватися і почати приватизацію багатьох жителів нашої країни. Але з закінченням політичних акцій передвиборної програми від подібного блага залишилося тільки відлуння.
Зараз пройти процес безоплатної приватизації землі погоджуються лише відчайдушні, інші не мають стільки часу і здоров'я, щоб отримати своє законне право на ділянку. Нашими журналістами був проведений невеликий експеримент, в ході якого ми намагалися з'ясувати, що ж саме лякає населення в процесі приватизації землі.
Як з'ясувалося, в першу чергу бажаючий приватизувати землю має справу з тонною документації, яку потрібно зібрати за короткий період часу. Довгі черги, вузенькі коридорчики бюрократичних будівель, озлоблені особи чиновників змусили задуматися багатьох про доцільність даної справи. Та й зібрати всі потрібні документи досить непросто, оскільки то прийомні години закінчувалися, то не вистачає якихось документів.
Далі, охочі стати власниками землі можуть познайомитися з археологічними службами міста, які раптово виявляють, що вказана ділянка входить, наприклад, в зону пам'ятки археології, і що потрібно провести розкопки, вартість яких обійдеться від 2500 до 3500 тисяч гривень.
І нарешті, останньою крапкою для багатьох бажаючих стає відмова у видачі держакту, оскільки немає відповідних бланків у міськраді.
У такій кругообіг щорічно потрапляє тисяча українців, які хочуть приватизувати землю. Кожен з них може поділитися своєю історією битви з бюрократією, але суть залишається одна: поки корупція буде філософією бюрократії, говорити про безоплатної приватизації землі не тільки смішно, але й принизливо.
Тетяна Демінські, o-k.com.ua