Державний фонд сприяння молодіжному будівництву готує
законопроект про можливість надання зведеного житла молодим сім'ям в оренду без
права викупу. Таким чином чиновники сподіваються знизити температуру проблеми
забезпечення молодих українців житловою площею.
Наскільки ця мета досяжна, From-UA вирішила дізнатися у
компетентних людей. І вердикт вийшов однозначним.
Подібні ініціативи поставлять в ще більшу залежність
соціально незахищені верстви населення, до яких відносяться молоді сім'ї,
вважає народний депутат від КПУ Олександр Голуб. «Справа в тому, що в даному
випадку держава знімає з себе відповідальність за забезпечення житлом своїх
громадян», - сказав він.
За словами комуніста, таке неприпустимо. «У державі
повинна бути розроблена і прийнята цілісна програма із забезпечення державним
житлом. Безумовно, вона повинна йти в напрямку підтримки молодих сімей,
бюджетників. І ті державні квартири, які отримують ці люди, вони повинні мати
можливість з часом їх приватизувати», - вважає Голуб.
Будь-яке рішення, яке влаштує хоча б 10 чоловік, вже
позитивне - стверджує депутат Київради від БЮТ Олександр Бригінець. І тут же
обмовляється. «Інша справа, що мені здається, що таке серйозне питання потрібно
вирішувати більш глобально і знаходити інший варіант, яким може бути оренда з
правом викупу, коли орендна плата буде вже частиною цього викупу, коли цей
викуп буде гаситися частково при народженні першої, другої, третьої дитини.
Мені здається, що такі варіанти були би більш прогресивними», - міркує він.
Втім, і варіант дійсно тимчасового житла відкидати не
варто, щоб не прив'язувати молодь до конкретної житлоплощі. «Будь-які варіанти,
при яких молодь може отримувати житло або в оренду, або у власність дешевше,
ніж на ринку, це вже добре. Питання в тому, чи буде таке рішення універсальним для
всіх і чи буде воно достатнім, якщо ним скористається тисяча або п'ятсот
чоловік. Можна вітати будь-які спроби, але все одно хочеться від держави більш
глобальних підходів, тому що насправді при тому рівні цін і при тому рівні
зарплати, який є, особливо у молоді, розраховувати на те, що молодь зможе
платити за житло більше, ніж кілька сотень гривень на місяць, неможливо», -
зауважив Бригинець.
Приблизно такої ж думки дотримується і архітектор Лариса
Скорик. «Глобально не вирішить проблему, але частково - так», - висловила свою
думку вона.
За словами архітектора, якщо є можливість хоч чимось
допомогти молодим українцям - державі треба цією можливістю користуватися.
«Треба ж щось робити, і це якраз один з варіантів, який може допомогти. Так що
я думаю, що це нормальний крок, але треба, щоб його чітко прописали в законі,
щоб не було жодних збоїв при виконанні цього закону», - попередила Скорик.
Лейтмотив «непогано, але ...» звучить і в оцінці ідеї
лідером жіночого руху FEMEN Анною Гуцол. «Я вважаю, що, звичайно, зручно, що
можна буде орендувати. Питання в тому, яка ціна оренди буде», - зауважила вона.
Громадський діяч вважає, що успіх може бути тільки дуже
локального рівня, тому що проблема забезпеченості населення нерухомістю має
більш серйозні причини. «При сьогоднішній різниці рівня доходів і вартості
квартир це не вирішить питання. І це не посприяє тому, що молоді люди матимуть
можливість мати своє власне житло», - прогнозує долю починання Гуцол.
Професійний погляд на питання запропонував заступник
директора «Асоціації власників житла України» Михайло Березовчук. «Це
прикордонна тема. Це, звичайно, половинчасте рішення. Звичайно, це не те, що
було задекларовано, коли ідея молодіжного житла починалася. Як більшість ідей,
спрямованих на соціальний захист, вони не підкріплені грошима», - зазначив він.
За словами експерта, українським парламентом приймається
досить багато хороших законів у сфері пільг та соцзахисту, проте всі вони залишаються
«паперовими», тому що при прийнятті бюджетів гроші на їх реалізацію не
виділяються. «І виходить, що люди засмучені ще більше, тому що, прочитавши
закон, де, наприклад, якійсь категорії громадян щось обіцяють, людина чекає,
сподівається, розраховує, включає в свої життєві плани, а потім вона читає
річний бюджет, а там цього немає. Тому я вважаю, що молодіжна програма
виконується на дуже невеликий відсоток, тому здача в оренду - це хоч щось. Для
молодої людини є вибір: або жити у тата з мамою, або знімати за комерційною
ціною квартиру, що для молоді є неприйнятним, або скористатися можливістю
оренди. Як-то кажуть, на безриб'ї і рак риба», - зазначив Березовчук.
Про бюджет говорить і експерт Фонду суспільної безпеки
Юрій Гаврилечко. «Виходячи з тих грошей, які закладені в бюджет для подібного
кредитування, це взагалі нічого не вирішить, тому що 10 мільйонів гривень - це
50, ну нехай, 80 квартир на рік. Якщо ми розселимо 80 сімей на рік, то такими
темпами ми до другого пришестя будемо забезпечувати молодь квартирами», -
заявив він.
Крім того, знову-таки виникає резонне запитання, яким
чином ці квартири будуть розподілятися, оскільки орендоване житло залишається
власністю держави, і, відповідно, рішення про виділення тієї чи іншої сім'ї
тієї чи іншої квартири буде прийматися чиновником, абсолютно незрозуміло, яким
чином. «Мало того, коли ця молода сім'я перестає бути молодою, що будемо
робити? Вибачте, товариші, посуньтеся, а сюди оселиться ще одна молода сім'я? А
їм куди йти? Або, грубо кажучи, оренда буде на 10 років? Тоді виникає резонне
питання - а чим це відрізняється від сучасних гуртожитків? Тобто, на мій
погляд, ця дивна ініціатива в тому плані, що вона не вирішує проблему, але дає
можливості для корупційного використання цього ресурсу потенційно », - розсудив
Гаврилечко.
Отже, підсумки. Вони, власне, прості. Ініціатива не
вирішує проблему із забезпеченістю молоді житлом, а ефект від реалізації ідеї
помітять одиниці - раз. При наших умовах життя, це хоч щось - два. Заковирок зі
втіленням задуму традиційно може виникнути дуже багато. У результаті: краще,
ніж нічого, але тільки якщо порівнювати з цим самим «нічого», а не з
абстрактним «як повинно бути».
На останнє, втім, грошей все одно немає. Тому займаємо
черги, браття! Раптом комусь і справді щось «їстівне» обломиться?
from-ua.com