У ВР зареєстровано новий варіант законопроекту про банкрутство фізосіб.
Якщо документ отримає схвалення парламенту, ряди банкрутів поповнять фізособи, які
заборгували кредиторам від 161 тис. грн.
Проект закону № 10163 від 12.03.2012 р. став вже третьою спробою
українських законодавців розробити процедуру банкрутства фізособи. Перші дві
були зроблені в 2009 і 2010 рр., але так і не пройшли Раду. Враховуючи, що
пропозиції нового законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо недопущення порушення прав боржників і запровадження процедури
банкрутства фізичної особи» багато в чому перегукуються з «похованими»
парламентом документами, перспективи його проходження також туманні.
З першого варіанту документа, ще 2009 р. в нього перейшла сума боргу.
Фізособа-боржник може бути визнана банкрутом у випадку, якщо безспірні вимоги
кредиторів сукупно становлять від 150 мінімальних зарплат (близько 161 тис.
грн.) і не були задоволені протягом шести місяців після встановленого для їх
погашення терміну.
Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи подається
боржником одночасно з детальним планом погашення боргів.
Новоспечений банкрут на п'ять років позбавляється права вести підприємницьку
діяльність і не може бути призначений одноосібним виконавчим органом юридичної
особи. Також він не зможе легально купувати майно на своє ім'я або передавати
його в заставу, а також отримувати грошові кошти в кредит і виступати
поручителем.
За словами опитаних «і» експертів, нововведення не залишать байдужими
боржників в частині легального позбавлення від вантажу боргів. «У позичальника
з'явиться можливість піти від всіх зобов'язань або розтягнути їх у часі.
Відповідно у ризик-менеджменту банку додасться ще більше головного болю при
визначенні ступеня ризикованості кредитування фізосіб", - говорить
начальник управління по роботі з проблемними активами банку« Фінанси та кредит
"Сергій Мотайло.
З прийняттям законопроекту, як запевняє юрист міжнародної юридичної групи
AstapovLawyers Ганна Яренко, навантаження на судову систему значно збільшиться,
оскільки боржників-фізосіб на сьогоднішній день достатньо. «Раніше вже були
спроби введення процедури банкрутства фізичної особи, однак безуспішно. Можна
припустити, що даний законопроект чекає та ж доля, оскільки кредитори не будуть
зацікавлені в його прийнятті», - пророкує вона.
До того ж, пропоновані законодавчі зміни є недосконалими і потребують
доопрацювання. Зокрема, за словами партнера ЮФ «Лавринович і Партнери»
Станіслава Скрипника, проект не регулює необхідність зупинки всіх наявних
виконавчих виробництв, не визначає конкретні процесуальні процедури банкрутства
фізособи, які будуть прийматися судом. А впровадження заборон щодо неможливості
займатися підприємницькою діяльністю після визнання банкрутом, на його думку,
не позначиться на обсягах проблемних кредитів у банківській системі. «В
основному це пояснюється тим, що на сьогоднішній день існуюча процедура
банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виконує свою головну
функцію - відновлення платоспроможності. А навпаки - часто використовується для
ухилення від своїх зобов'язань перед кредиторами», - підкреслює експерт.
Ще одним нововведенням документа стало звільнення боржників від сплати
будь-яких зборів, відсотків комісій або інших вартісних елементів кредиту, які
не є послугою у визначенні цього закону. Одночасно документ зобов'язує
кредитодавця довести, що один з оригіналів договору, укладеного в письмовій
формі, був переданий споживачеві. «Враховуючи недостатню правову обізнаність
споживачів, деякі фінансові установи не особливо дбали належним інформуванням
позичальника про всі істотні умови кредитного договору, - коментує керуючий
партнер адвокатської контори «Скляренко і Партнери» Олександр Скляренко. -
Нерідкі випадки, коли громадянин, діючи під впливом привабливої реклами,
отримував кредит на покупку цінних речей, не тільки не будучи в повній мірі
знайомий з умовами такої операції, але й не маючи в своєму розпорядженні
повного тексту відповідної угоди». У свою чергу, кредитні менеджери не
зацікавлені надавати таку інформацію позичальникам, оскільки їхні доходи
залежать від розмірів наданих кредитів. Пропоновані законопроектом
нововведення, за словами адвоката, дозволять запобігти подібні випадки,
закріплюючи обов'язок банку забезпечити позичальника примірниками кредитного
договору та всіх додатків до нього.
Торкнеться даний законопроект і діяльність колекторських фірм. Тепер до
договорів споживчого кредитування будуть застосовуватися положення
законодавства про недобросовісну підприємницьку діяльність, яка вводить
споживача в оману. Зокрема, до неї прирівнюється здійснення постійних
телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень і тривалі та / або
періодичні візити в житло споживача без його згоди. Все перераховане обійдеться
для банкірів і «третіх осіб» проблемами в суді.
Даний пункт проекту фактично забороняє найбільш популярні серед колекторів
заходи впливу на боржників. За словами юристів, це зводить колекторську
діяльність в існуючому вигляді до незаконної.
Однак у самих колекторів інша думка щодо цього. «Звичайно, це може дещо
обмежити сферу діяльності колекторських компаній, але хочу зазначити, що,
по-перше, закону, який би регулював їх діяльність, до цих пір немає, тому посилання
законопроекту не зовсім коректне з юридичної точки зору, - зазначає генеральний
директор групи CredЕx Сергій Демінський. - А, по-друге, колекторські агентства
в своїй масі працюють зараз з договорами, кредити за якими були видані в
2007-2009 рр. А дані норми будуть стосуватися лише нових кредитів, які будуть
видані з моменту прийняття документа».
До того ж, за його словами, норма негативно позначиться на банківському
секторі - кредитувати з такими застереженнями стане зовсім невигідно. А
значить, банкіри будуть використовувати своє, досить сильне, лобі в уряді, щоб
захистити інтереси сектора.
Ще однією нормою акта є те, що споживач відтепер буде зобов'язаний укласти
передбачений умовами кредитування договір страхування виключно з особою на
розсуд кредитодавця. Дана норма, як каже Арсеній Міліутін, старший юрист ЮФ
«Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери», швидше захищає інтереси кредиторів,
для яких більш комфортно співпрацювати зі своїми страховиками. «Незважаючи на
те, що ця норма дещо обмежує свободу позичальника з вибору джерела страхової
послуги, однак, так чи інакше, інтерес кредитора щодо гарантій превалює», -
продовжує він. А оскільки в більшості випадків кредитори просто не надавали
кредити, якщо позичальники не підписували одночасно договір страхування,
законопроект лише закріпить відносини, які вже склалися на ринку.
Экономические известия