У Києві стартує програма по сортуванню побутових
відходів. А хто буде справно розділяти продукти і вторсировину, отримає ремонт
у під'їзді.
«А чим ми гірші Європи?» - Так в 2004 році подумали
столична влада і розпочала експеримент з роздільного збору відходів. У ньому
задіяли три ЖЕКи, результат потішив. Стали розширюватися, і до 2008 року
з'явилися півтори тисячі контейнерів у всіх районах міста.
- Я без проблем викидаю харчові відходи в старий бак, а
папір, пластик і скло - в спеціальні контейнери. Але проблема в тому, що їх
вивозять дуже рідко і в теплу пору року вони сильно смердять, - нарекла наша
читачка Ірина. - У ЖЕКу кажуть, що не всі сортують сміття та баки довго
наповнюються, тому їх рідко забирають.
Чиновники впевнені: ситуація зміниться, люди будуть самі
зацікавлені розділяти відходи.
- У Європі на роздільний збір сміття перейшли ще в 70-і
роки, у них немає вільних територій під звалища. У нас цей процес починається
тільки зараз. Чому? Раніше в Києві планували будівництво сміттєспалювальних заводів,
зараз інша концепція - треба будувати сміттєсортувальні станції. На першому
етапі сортування повинно проходити на місці. Для цього по місту встановлюють
контейнери для роздільного збору. На них є інструкція - скидати пляшки, папір,
все що завгодно, тільки не харчові відходи, - розповідає Віктор Токаренко,
заступник директора КП «Київкомунсервіс».
Що ж конкретно потрібно від нас? Первинне сортування на
мокрі відходи - харчові - і сухі - все, що можна віднести до вторсировини. Далі
мокрі повезуть на полігони або на сміттєспалювальний завод, а сухі - на
сміттєсортувальні станції. Зараз у столиці є тільки один такий комплекс.
- У планах побудувати в місті 4 такі станції, по дві на
лівому і правому березі. Цього буде достатньо для Києва, - продовжує Віктор
Токаренко.
А ДЕ КОНТЕЙНЕР?
Ми - за культуру у поводженні з відходами, було б куди
все це викинути. Зараз у багатьох районах і звичайну-то урну можна знайти з
великими труднощами, а вже контейнер для роздільного збору сміття - велика
рідкість. Ми обійшли практично весь Сирець - на жаль, безрезультатно. Пройшлися
по дворах на Куренівці - відшукали один контейнер у дворі по вул.
Автозаводській, 6а.
- Він у нас давно стоїть, забирають раз на кілька тижнів.
Народ лінивий, все більше в сміттєпроводи скидають відходи, треба б їх
заварити. А ось жителі перших поверхів виносять і сортують. Правда, бомжі
розкрили цей контейнер і всі пляшки дістали, - поскаржився місцевий двірник.
До речі, перший заступник мера Олександр Попов якось
зізнався, що в його будинку сміттєпровід давно заварений, і він не соромиться
самостійно розділяти відходи та викидати.
- Так, в деяких мікрорайонах контейнерів для роздільного
збору сміття поки немає, але ми працюємо над цією проблемою, збираємося
закупити 2,5 тисячі штук, - розповів Віктор Токаренко. - Але має бути не менше
шести тисяч. Сьогодні вже реально коштує близько 2 тисяч.
Як тільки з'явиться достатня кількість баків, їх почнуть
встановлювати, але і над цим треба добре подумати. У кожному районі свої
нюанси: наприклад, на Печерську та Подолі маленькі дворики, у них і звичайні
баки важко розмістити.
ПІЛЬГИ СВІДОМИМ
Коли киян привчать ділити відходи на два види, прийде
друга стадія - поділ на 8 фракцій: окремо скло, пластик, папір, харчові
відходи, електроприлади, батарейки та інші небезпечні елементи, метал, інші
речі.
- Сьогодні ніхто не змушує жителів, щоб вони сиділи і
сортували все в різні відра. Завдання просте - відкласти сухе окремо. Це
зменшить на 10 відсотків обсяги вивезення сміття, - пояснив Віктор Токаренко. -
У цілому за 2010 рік Київ дасть більше 1,2 мільйона тонн відходів, це величезні
масштаби. Спалити на заводі «Енергія» можна тільки 240 тисяч тонн. Тому
сортування необхідне.
У країнах, де роздільний збір сміття - вже звична справа,
є цілі програми зі стимулювання населення. Причому всі вони різноманітні, десь
штрафують за невиконання правил, а десь істотно знижують тарифи. У Києві також
думають над додатковими стимулами.
- Це питання обговорюється, але поки не знаємо, що вийде.
Ми не зможемо кожному жителю платити за сортування, але якщо буде результат,
тоді знайдемо методи матеріального стимулювання. Це легше робити, коли
перейдемо на ОСББ. Якщо побачимо економію, на них може знизитися тарифне
навантаження. Я не кажу, що це будуть величезні знижки, але тарифи хоча б не
будуть рости, - роз'яснює Віктор Токаренко. - Не виключено, що на під'їздах
з'являться оголошення: завдяки тому, що ви окремо викидаєте сміття, ми вам
безкоштовно пофарбуємо під'їзд або приведемо в порядок ліфт.
Підуть комунальники і в маси з просвітницькою місією:
випустять спеціальні буклети, розгорнуть інформаційну пропаганду на радіо, в
районних газетах, в метро. Будуть проводити уроки для учнів 1-8-х класів - у
цьому віці діти добре сприймають інформацію, ще й батькам будинку розкажуть.
ПІДРАХУВАЛИ: ДО СОРТУВАННЯ ГОТОВІ!
У КП «Київкомунсервіс» нам розповіли, що проводили
спеціальне дослідження - вивчали готовність людей до нововведення. 25 відсотків
городян готові сортувати відходи без будь-яких вигод для себе, були б
контейнери. Близько 50 відсотків - згодні на таку «роботу» з умовою заохочення.
І більше 20 відсотків заявили, що ніколи не будуть займатися розподілом сміття.
А ЯК У НИХ
У Швейцарії - сміттєва поліція.
У Європі та США довго намагалися привчити населення до
нових порядків, часом доводилося застосовувати суворі методи. Так, у Швейцарії
зараз сортування закріплене законом. За порушення - штраф у сотні євро. Є
навіть сміттєва поліція, яка карає порушників.
У Штатах пішли далі: при покупці товару в тарі, яку можна
переробити, покупець залишає заставу, вона включена в ціну. А коли тару
повертає - гроші віддають.
У Німеччині контейнери розділені кольором під кожний вид
відходів: сірий - для паперу, жовтий - для пляшок і банок, зелений - для
органічних відходів.
У Данії 5 років привчали людей до розподілу сміття на
сухий і мокрий. І тільки потім перейшли на більш складну восьмифракційну
систему збору. До речі, там тарифи на вивезення сміття сортованого наполовину
дешевше, ніж звичайного.
Намагаються роздільно збирати відходи і в Москві, але там
ситуація мало чим відрізняється від нашої.
ВД «Комсомольская
правда»
в Украине»