Вибір квартири для життя складається з власне вибору нерухомості, яка хоча б за деякими параметрами підходить для того, щоб провести в ній досить довгий час і не відчувати себе замурованим рабом лампи, і вибору місця, де ця нерухомість повинна знаходитися. Ось у цьому другому моменті ми і спробуємо розібратися.
Якщо квартира вибирається з урахуванням сьогоднішніх або прийдешніх потреб і фінансових можливостей для їх задоволення (тобто за досить жорстким критеріям), то вибір місця розташування майбутнього будинку може бути обумовлений чим завгодно.
Для кого-то головну роль у цьому життєво важливому рішенні будуть грати ностальгічні мотиви, хтось зважиться виходити з естетичних поглядів. Деякі візьмуть квартиру, не дивлячись на навколишнє середовище, в надії звикнутися і притертися до запропонованих умов життя. А інші, навпаки, проведуть довгі місяці, порівнюючи райони за ступенем забрудненості та соціокультурної наповненості.
Можна шукати собі район виходячи з простого і загальнодоступного принципу: чим дорожче метр житла в цьому місці, тим краще місце. Але, погодьтеся, не всім по кишені Остоженка. А якщо вдуматися, то й не всім вона до вподоби. Звичайно, природно припустити, що чим вища ціна, тим краще пристосований до життя район. Але, навіть якщо відкинути роздуми про власні фінансові можливості, це вірно тільки «в загальному випадку». Так би мовити, для «середнього москвича».
Для конкретної людини, а особливо для сім'ї ціна метра і якість життя не завжди перебувають у прямій залежності. Так чим же повинен керуватися ця «конкретна людина» при виборі нової «малої батьківщини»?
По-перше, їй необхідно розібратися з пріоритетами. По-друге, виходячи з пріоритетів, накидати зразковий опис районів, в яких вона зможе жити. І нарешті, по-третє, перевірити місцезнаходження пропонованих квартир на відповідність з її (вже обдуманими, а краще виписаними на листок) потребами та вподобаннями.
Отже. Що може служити пріоритетом? Якщо ви не в змозі міняти квартири кожні три-чотири роки, не варто ставити на перше місце в списку «прекрасний дитячий садок» або дитячий гурток моделювання. А ось відносна безпека району, наявність зелені, крокова доступність від метро або можливість нормального проїзду на машині від будинку в потрібні точки міста вже схожі на значущі критерії для вибору.
Кожній людині хочеться, щоб і повітря, яким вона дихає, було чистим, і сусіди ввічливими і привітними, і вигляд з вікна красивим, і вулиці чистими і вільними від пробок. Знайти весь набір в одному флаконі - утопія. Навіть окремі вимоги такого роду ніколи не будуть задоволені повністю, якщо місце вашого проживання - мегаполіс, а у вашій кишені не завалялася пара-друга зайвих мільйонів в іноземній валюті. Але прагнути наблизитися до шуканого ми можемо.
Але для початку зрозуміємо, що нам важливіше: жити на краю лісопарку, дивитися з вікна на «красиве», витрачати на дорогу до роботи досить недовгий час навіть у години пік, або стати мешканцем «спокійного» двору. При цьому не будемо забувати, що, навіть обравши місце проживання виходячи з одного єдиного уподобання, ми можемо сильно промахнутися.
Найближчу до вас частину лісопарку можуть віддати під будівництво вілл для «достойних людей». «Красиве» цілком може бути з часом перекрито спочатку видом на нову будову, а потім величезним об'єктом, що казна-як вписується в пейзаж. Дороги рік від року все гірше справляються з транспортними потоками, і одному Богу відомо, коли вибрана вами тиха вуличка перетвориться на магістраль, забиту пихкаючим транспортом. А характер сусідів теж має звичай псуватися з часом.
Якщо дивитися вперед хоча б на десять років, гарантувати нічого не можна. Але не варто опускати руки. Гарною підмогою для вибору району може служити злощасний Генплан міста (у тому випадку, якщо його не просто приймуть, але і внесуть в нього перед прийняттям необхідні зміни). У цьому документі буде наочно показано, де може виникнути будівництво, а де це неможливо, і яким це будівництво виявиться, у разі якщо для вашого району ризик все-таки збережеться. Про дороги поки в Генплані не сказано нічого втішного або вселяє надію, але ми не знаємо, який вигляд прийме документ до дня свого затвердження.
Але, як то кажуть, «на Генплан сподівайся, а сам ґав не лови». Якщо район, в якому ви пригледіли собі квартиру, досить густо і він нещодавно забудований або складається з міцних сталінських чи німецьких будівель, швидше за все, він не зазнає глобальних змін у найближчі роки. Зовсім вже добре, якщо вибране вами місце на карті міста зараховане до якої-небудь спадщини (історичної, культурної або архітектурної - не важливо). Звичайно, ми знаємо, що статус пам'ятника іноді знімають, якщо в тому є «державна» необхідність. Але деяку гарантію він все ж таки дає.
Що стосується видів, то гарантувати їхнє збереження можуть тільки водосховища. Слава Богу, у нас ще не будують на воді. Або знову ж таки приналежність виду до пам'ятників або заповідним зонам. Деяким, до речі, подобаються види рідних дворів, особливо якщо вони доглянуті і зелені.
З транспортною доступністю, як ми вже говорили, справи йдуть ще гірше, ніж з архітектурної стабільністю. Втішатися тут можна тільки тим, що колапс насувається повсюдно і пропорційно. Навряд чи тиха вулиця встане намертво найпершою. Проїдьтеся в різний час доби від майбутньої квартири до роботи і назад. Якщо це не буде подвигом і непосильним випробуванням, то, швидше за все, принаймні, в доступному для огляду майбутньому все буде нормально.
Як зрозуміти що-небудь про сусідів? Навіть в явно «інтелігентних» районах може знайтися алкоголік, скандаліст або компанія юних гопників. Для того щоб якось убезпечитися, варто провести детальне розслідування. Для початку треба прогулятися по своєму майбутньому району у різний час доби, посидіти у дворі, сходити в найближчі магазини, постаратися зав'язати знайомства зі старожилами.
Незамінна підмога у справі розвідки - бабусі, матусі з колясками та собачники. Якщо втертися в довіру до цих категорій громадян, можна дізнатися таємницю не тільки мешканців майбутнього подвір'я і вулиці, але й поіменно всіх майбутніх сусідів по під'їзду.
І нарешті, остання порада: не нехтуйте якимись районами тільки тому, що вам вони здаються «поганими». Навіть у самому неприємному районі є місця цілком придатні для життя. Але, щоб їх знайти, треба трохи попрацювати.
Тетяна Хейн, «Собственник»