Мінрегіонбуд скоротив кількість будівельних і
архітектурних робіт, які підлягають обов'язковому ліцензуванню, уп'ятеро. Вважається,
що це допоможе застряглій в глухому куті галузі скоріше оговтатися від кризи.
Але знайшлися серед учасників ринку і такі, хто вважає нововведення
небезпечним, здатним погіршити якість робіт і знижує безпеку будівель.
Якість не стане гіршою?
Своїм наказом № 392 від 6 жовтня 2010 Мінрегіонбуд
скоротив кількість будівельних робіт, що підлягають ліцензуванню, майже
уп'ятеро. Згідно з попереднім варіантом міністерського наказу, випущеного на
початку 2009 р., таких робіт налічувалося майже 500, тепер же їх залишилося
лише 115. Як пояснюють в Державній архітектурно-будівельної інспекції, зроблено
це було «з метою скорочення і оптимізації переліку робіт провадження господарської
діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, які
підлягають ліцензуванню».
Ринок таке нововведення сприйняв скоріше позитивно, ніж
навпаки. Так, директор проектної групи «Архіматика» Олександр Попов вважає, що
воно знизить фінансове навантаження на учасників ринку. «В середньому вартість
ліцензії на нескладні види робіт становить близько 5 тис. грн», - говорить він,
уточнюючи, що скорочення обсягів ліцензування торкнеться безпечних видів робіт.
До плюсів скорочення переліку ліцензійних робіт він
відносить те, що тепер не потрібно буде нести часові та фінансові витрати на
отримання ліцензій. «До того ж якщо врахувати рівень корупції в нашій країні,
який впливає на процес видачі ліцензії, такий крок виправданий», - вважає
експерт.
Дуже оптимістично налаштований щодо зазначених пропозицій
і голова ради директорів Української будівельної асоціації Лев Парцхаладзе,
який вважає, що реалізація реформи будівельної галузі призведе до зменшення
корупції в цій сфері на 90%. «У нас працює ще радянська система, яка дає
чиновникам багато простору для свавілля. Було розроблено законопроект, який врахував
побажання забудовників», - визнає він.
Серед мінусів ліцензійного нововведення О. Попов виділяє
можливу появу великої кількості компаній, що надають відповідні послуги,
визначити рівень професіоналізму яких буде практично неможливо. Багато
експертів наводять як аргумент випадки, коли будроботи виконувалися
ліцензіатами, але будівлі руйнувалися через неякісно виконані проектно-архітектурні
і будівельно-монтажні роботи. Тепер же, мовляв, до і без того неоднозначної
ситуації додасться спрощена схема будівництва.
Інші говорять, що на якості робіт звуження ліцензійних
робіт ніяк не відіб'ється. «Все залежить від специфіки робіт. Якщо це обклеювання
шпалерами, штукатурні, малярні роботи, то наявність ліцензії ніяким чином не
впливало на їх якість. У Києва є маса компаній, які мають ліцензію, але
виконують зазначені види робіт неякісно. У той же час інші категорії робіт
вимагають чіткого дотримання технології - тут ліцензія дійсно важлива, оскільки
будь-яке порушення може призвести до страшних наслідків», - пояснює О. Попов.
Бізнесу пообіцяли «допомогу»
Примітно, що, як виявилося, прагнення спростити життя
існуючим забудовникам - не єдина причина нововведення. Як пояснюють все в тій
же Держархбудінспекції, передбачається, що прийняття даного документа сприятиме
розвитку малого та середнього бізнесу в будівельній діяльності, яку здатні
здійснювати малочисельні, у тому числі новостворені підприємства, а також
фізичні особи-підприємці. Крім того, цим можна буде відзвітувати перед
Януковичем і Азаровим про дерегуляції галузі. А ті, у свою чергу, відрапортують
МВФ.
Однак ці нововведення «на благо» відбуваються на тлі
істотного посилення податкового законодавства, яке особливо стосується малого і
середнього бізнесу, а також тотального застою в будгалузі. І це незважаючи на
те, що профільні асоціації за час кризи пролобіювали учасникам ринку не одну
законодавчу поблажку, останньою з яких стало продовження терміну, протягом
якого покупцям квартир на первинці заборонено розривати договори із
забудовником (30 місяців замість колишніх 18).
Звичка просити
Єдине, чого поки що не змогли домогтися забудовники від
держави - це грошей. Але в той час як інші галузі економіки і без фінансових
вливань з боку держбюджету змогли більш-менш впоратися з кризою (місцями навіть
успішно), будринок просідає, а його учасники не втомлюються просити про пільги
(наприклад, про скасування ПДВ на свої роботи).
Крім того, зараз Мінрегіонбуд розробив рамковий
законопроект про дозвільну систему в будівництві. У нього, як пояснив заступник
міністра Ігор Соколов, якраз і будуть внесені всі нововведення, пропоновані
будівельниками і профільним міністерством. «Сьогодні йде обговорення цього
проекту з точки зору адаптації його до інших законодавчих актів», - повідомив
він, уточнивши, що на розгляд Кабміну документ планується винести до 19
листопада.
Серед інших озвучених Мінрегіонбудом змін - скорочення
кількості погоджувальних процедур для забудовників з 90 до 25, а також поділ
процедури будівництва на 5 (блоків) етапів: розробка планувальної документації,
оформлення права власності на ділянку, розробка та затвердження
проектно-кошторисної документації, будівництво об'єкта та оформлення власності
на нерухомість. Ці нововведення, на думку І. Соколова, дозволять «не пускати
будівельників по кабінетах».
Наталія Тарасова, UGMK.INFO