Держава
починає боротися з недобросовісними забудовниками. Чиновники пропонують
ухвалити спеціальний закон, який встановить гранично допустимі терміни
будівництва житла. За зрив графіка «довгограючі» об'єкти будуть відбирати у
компаній і передавати на добудову місцевій владі. Завдяки нововведенню
планується ввести в експлуатацію майже дві тисячі раніше «заморожених» висоток.
На
сьогоднішній день за порушення термінів виконання робіт забудовникові за
законом загрожують пеня або штраф. Проте компанії навчилися уникати
відповідальності різноманітними способами. У хід йдуть розірвання договорів з
інвесторами, і навіть фіктивні банкрутства. В результаті здача житлового
будинку в експлуатацію на два-три роки пізніше заявленого терміну нікого не
дивує. Навпаки, така ситуація навіть тішить. Адже висотку з купленими в ній
квартирами могли взагалі не здати.
Поборотися
з проблемою вирішили в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.
У відомстві визнали, що найкращим стимулом для недобросовісних компаній стане
ризик втратити виділеної під будівництво земельної ділянки. «Для українських
забудовників освоювати землю по вісім-десять років стало звичайною практикою, -
сказав «Известиям в Украине» заступник міністра Дмитро Ісаєнко. - Зараз навіть
в столиці під забудову виділено величезну кількість майданчиків, які пустують з
початку кризи. Тим часом п'яти років забудовнику цілком достатньо, щоб
визначитися зі своїми планами. Якщо за цей час компанія не почала будівництво
або заморозила об'єкт, ділянку потрібно передавати місцевим адміністраціям».
Відповідний
законопроект підготовлений Мінрегіонбудом і скоро буде поданий на розгляд
депутатів. За словами Ісаєнка, ініціатива переслідує дві взаємозалежні цілі.
Перша, і на сьогодні найголовніша - це введення в експлуатацію величезної
кількості «заморожених» об'єктів житлового будівництва. У Києві таких будинків
майже півсотні, включаючи горезвісні висотки «Еліта-центру». Проте по всій
Україні в «замороженому» стані перебуває майже дві тисячі котлованів, «коробок»
і напівготових будинків. Роботи на них не ведуться вже три роки.
«Зробити
з такими довгобудами на даний момент нічого не можна, - пояснює Ісаєнко. - За
чинним законодавством, господар повинен сам відмовитися від прав на земельну
ділянку і на об'єкт, який знаходиться на ньому. При цьому власників більшості з
покинутих будівництв знайти дуже складно: вони або знаходяться під слідством,
або взагалі покинули країну. За допомогою нашої ініціативи «прострочені»
висотки можна буде без згоди зниклого власника передавати органам місцевого
самоврядування. Вони візьмуть на себе функції замовника, отримають право
залучати гроші інвесторів та вести об'єкт до моменту його введення в експлуатацію».
Як
при цьому будуть вирішуватися фінансові питання, заступник міністра не уточнив.
Експертами підраховано, що на добудову всієї житлової «недобудови» в Україні
буде потрібно, як мінімум, 65 млрд. грн. Це приблизно п'ята частина річного
бюджету країни. Навряд чи такі кошти знайдуться в місцевих бюджетах. Але ж
доведеться врахувати, що в багатьох недобудовах власники вже встигли зібрати
частину грошей з інвесторів за майбутні квартири (наприклад, афера з
«Еліта-центром» коштувала громадянам майже 400 млн. грн) і благополучно з ними зникнути.
Очевидно, що доплачувати за добудову «заморожених» будинків доведеться навіть
громадянам, які вже вклали в них свої кошти.
Друга
мета розробки законопроекту - створення інструменту психологічного тиску. В
Мінрегіонбуді впевнені, що наявність в законодавстві чітких термінів,
відведених на будівництво будинку, стимулюватиме забудовників працювати
ефективніше. Крім того, посилиться довіра інвесторів до нових будівельних
проектів. А значить, у галузь охочіше вкладатимуть гроші.
«З
одного боку, передумови до такого розвитку подій є, - пояснює незалежний
експерт ринку нерухомості Руслан Макаренко. - Звичайна людина охочіше купить
квартиру в споруджуваному будинку, якщо їй скажуть, що чіткий і конкретний
термін здачі цього будинку прописаний в законодавстві. З іншого боку, не варто
очікувати збільшення довіри від великих фінансових інституцій. Там люди бачать,
як працюють нинішні штрафи за зрив термінів здачі об'єкта в експлуатацію, і
чудово розуміють, що точно так само буде працювати і новий закон».
До
речі, самі забудовники теж ставляться до ініціативи Мінрегіонбуду скептично і
бачать ризик виникнення корупції. «Добудова «замороженого» будинку часто
складніша, ніж будівництво нового, - стверджує генеральний директор будівельної
компанії «Созидатель» Леонід Турчин. - Якщо місцеві ради не розуміють цього
зараз, зрозуміють потім. Тому за подібні проекти обласні або міські
адміністрації стануть братися в разі, коли вони будуть вигідні для них
особисто. Тобто коли з'явиться можливість, наприклад, розподілити житло або передати
недобудову зацікавленій в ній компанії-забудовнику".
Известия
в Украине