Якщо вірити вітчизняній статистиці, за перше півріччя
цього року рівень оплати комунальних послуг населенням досяг 103%.
Проте експерти запевняють: сліпо довіряти цим даним не
варто. Люди лише оплачують борги попередньої зими. Після підвищення цін на
житлово-комунальні послуги, опалювальний сезон зажене в глибоку боргову яму
підприємства галузі, а будинки українців залишить без тепла і світла.
Статистика
чи факти?
У січні-червні 2011 року українці заплатили за
житлово-комунальні послуги більше 20 млрд. грн, що склало 103% нарахованих за
цей період сум. Про це інформує Державна служба статистики України. Серед
регіонів найвищий рівень оплати за ЖКП спостерігався в Закарпатській,
Львівській та Сумській областях (115,4-111,6%), найнижчий - в Автономній
Республіці Крим, місті Севастополі та Дніпропетровській області (94,7-96,9%).
Середні нарахування за житлово-комунальні послуги на одного власника особового
рахунку в червні 2011 р., порівняно з відповідним періодом 2010 р., збільшилися
на 23,9%, і з урахуванням електроенергії (з розрахунку 150 кВт / г) становили
близько 227 грн.
У Держкомстаті стверджують, що зменшення заборгованості
на сьогоднішній день спостерігається у всіх областях України. Однак, якщо
перевести ці показники в тимчасову площину, то в цілому українці заборгували
більш ніж за 3 місяці. На початок липня неоплачені житлово-комунальні послуги
становили суму 10,7 млрд. грн.
«Якщо ж взяти до уваги розрахунки несезонного характеру,
які потрібно платити цілий рік, то в наявності більш низькі показники.
Наприклад, водопостачання і водовідведення, утримання будинків - 95%, вивезення
сміття - 93%. І лише «сезонні» послуги, такі як газопостачання, опалення
досягли більше 100-відсоткового рівня. Тобто ситуація вирівнялася за рахунок
відсутності нарахувань на деякі види послуг. А в цілому ситуація по Україні
якраз і буде в середньому не більше 90-95%. А 5% як не платили, так і не будуть
платити. І як тільки підключаться зимові нарахування, рівень платежів різко
впаде. Фактично, сьогодні немає підстав говорити, що в Україні населення
платить 100% за комунальні послуги, це утопія», - зазначає Тетяна Казачек,
експерт ІА «Украина Коммунальная».
Дані Держкомстату щодо оплати населенням комунальних
послуг з урахуванням погашення боргів попередніх періодів наступні:
Т. Казачек також нагадує, що різницю в тарифах держава не
відшкодовує у повному обсязі ні по одному з видів послуг. Тому сьогодні, за
даними того ж Держкомстату, з початку 2011 року кредиторська заборгованість
підприємств має 25% приросту, тоді як дебіторська - всього 5%.
«Тобто борги підприємств зросли з початку року на 25%. Це
говорить про те, що тарифи покриваються лише на 75%. Саме на ці цифри слід
звертати увагу в першу чергу, а не на річну динаміку сплати населенням за
«комуналку», яка, звичайно ж, буде позитивною - люди намагаються «підтягнути»
борги», - підкреслює експерт.
За словами пані Казачек, як би добре не платило
населення, борги підприємств будуть тільки рости, оскільки різницю в тарифах
для постачальників послуг держава компенсувати не поспішає. Однак, якщо б «всім
закладали 100-відсоткове покриття тарифів, а також гарантований урядовими
постановами 5-відсотковий рівень рентабельності, можна було б говорити про
реальний баланс діяльності підприємств».
При відсутності цих умов, на думку фахівців, практично
неможливо оцінити реальний стан платежів в галузі або рівень корупції, з якою
так активно намагається боротися влада.
За словами генерального директора Агентства з управління
заборгованістю Сергія Демінського, держава воліє максимально централізувати
роботу з боржниками, тому інформація про стан заборгованості та основні
тенденції до їх збільшення або зменшення - це прерогатива державних установ.
«Ми намагаємося брати участь в цих процесах майже три
роки, проте далі дрібних боргів - 30-40 тис. грн, в основному, що належать
ОСББ, справа не заходила. Основну «боргову масу» влада тримає при собі, -
стверджує С. Демінський. - Вартість послуги, звичайно, є дуже важливим, але
далеко не визначальним фактором. Набагато важливіше, коли народ розуміє, за що
він платить гроші і кому. В окрему групу можна визначити соціально
неблагополучних громадян, які не потрапляють під ці впливи».
Однак, за словами експерта, сьогодні пояснити ситуацію з,
нібито, стабільно високим рівнем платежів у населення досить складно.
«Як споживачеві мені важко розібратися в тому, яким чином
формуються і нараховуються тарифи. Тому в мене самого виникає невдоволення
ситуацією і справедливі запитання, за що я плачу», - пояснює він.
Велика
тарифна різниця по-українськи
Експерти галузі також звертають увагу на ініційовану
Кабінетом Міністрів реструктуризацію заборгованості, затверджену відповідною
постановою № 976 «Про затвердження Порядку погашення реструктуризованої
заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги» від
27 червня 2003 року.
«Слід підкреслити, що ми маємо статистичні дані з
урахуванням боргів як цього, так і минулих років. Ви ж знаєте, що була
проведена реструктуризація, а також скінчився опалювальний сезон, тому ми маємо
такі високі дані», - запевняє генеральний директор Міжгалузевої асоціації з
розвитку систем теплопостачання «Укртеплокомуненерго» Володимир Дерій.
У підтвердження його слів є такі дані. Тільки в
січні-червні поточного року з населенням було укладено майже 44 тис. договорів
про погашення реструктуризованої заборгованості. Загальна сума, на яку були
укладені договори, склала 102 млн. грн, з яких населенням сплачено понад 97 млн.
грн.
Все це борги з минулого.
Серйозне ж занепокоєння повинні викликати кредиторська та
дебіторська заборгованості підприємств, а точніше різниця між ними.
«Дебіторка цілком може покрити кредиторку за умови
адекватного механізму пені та штрафних санкцій, - переконує В. Дерій. - Якщо ж
звести все докупи: різницю в тарифах, повну сплату населення (хоча з боку
населення ніколи не буде проплат в повному обсязі, оскільки існують борги, які
люди вже ніколи не заплатять), то панікувати рано. Але підприємства змушують
працювати в умовах, коли вони отримують кошти на папері, а податки повинні
платити «живими» грошима. А де їх узяти?»
У постанові КМУ № 1082 від 3 грудня 2008 р. про «Питання
удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ»
спеціальним реєстром строго регламентується залишок коштів на рахунку
підприємства.
Тому досить райдужна статистика про надвисокі платежі
громадян не стикується з тим фактом, що керівникам підприємств «Теплокомуненерго»
часто нічим оплатити той чи інший податок.
За словами В. Дерія, невиконанням своїх зобов'язань влада
змушує підприємства брати «короткі» кредити, однак і ця практика скоро себе
вичерпає, оскільки сплата за відсотками теж призводить до збитків. Тому
«найбільш головним завданням для держави має стати своєчасний графік
відшкодування різниці в тарифах».
Можливість підвищення тарифів до економічно обґрунтованих
генеральний директор асоціації відкидає відразу, мотивуючи це тим, що населення
«не потягне такого фінансового навантаження, в результаті чого 85% громадян
будуть отримувати субсидії. А це, фактично, означає тотальний рівень бідності:
у переважної більшості сімей плата за комуналку перевищить 15%».
Тому, за прогнозами фахівців, до кінця цього і протягом
наступного року тарифи підвищувати не будуть. Причини очевидні: незначні
«народні» доходи і майбутні парламентські вибори. Тому нам варто приготуватися
в подальшому до вкрай оптимістичних повідомлень про надзвичайну активність
населення в частині оплати за тепло, воду, світло. Однак ці гроші покриють не
більше половини від необхідної суми, а залишок від цієї різниці буде
накопичуватися в пасиві підприємств, чекаючи «кращих часів».
Грамотна Юлія, Украина комунальная