Трохи більше, ніж через три місяці закінчується черговий термін, відведений
для введення в експлуатацію за спрощеною схемою так званих самобудів. Якраз
зараз саме час нагадати про це господарям численних самовільно зведених
будинків та інших ґрунтовних споруд. А заодно й самим розібратися в тому, як це
все робиться, та й чи треба з цим взагалі зв'язуватися. У цьому "Сегодня" допомогли
генеральний директор, керуючий партнер юридичної компанії "Правова гільдія"
ВікторіАл" Віктор Мороз і президент міжнародної юридичної компанії "Український
Юридичний Центр" Олександр Качура.
Про що йде мова
У нашого сьогоднішнього героя в офіційних документах куди більш серйозне
ім'я - "об'єкти самовільного будівництва". Згідно ч. 1 ст. 376
Цивільного кодексу України, цього гордого звання будь-яка будівля може бути
удостоєна при виконанні однієї з наступних умов: якщо вона побудована або
будується на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, якщо немає
відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, якщо немає
належно затвердженого проекту або якщо будівельні норми і правила істотно
порушені.
Твердження, що в Україні самобуду багато, - не що інше, як дезорієнтуюче
применшення. Фактично наша країна суцільно покрита цими самими об'єктами
самовільного будівництва. Серед багатоквартирних житлових будинків, зведених в
незалежній Україні, мало не більшість починало будуватися з порушенням тих чи
інших процедур. Те ж стосується магазинів та інших комерційних і виробничих
об'єктів. Ну, а вже сільська або дачна забудова - це майже суцільний самобуд.
Неоформлене офіційно будівництво загрожує індивідуальним забудовникам
штрафом до 12 тисяч гривень (залежно від типу будинку). Крім того, згідно з
чинним законодавством, заборонено використовувати офіційно не введені в експлуатацію
будинки. Без цього будинок також не може бути зареєстрований державним
реєстратором, тобто офіційно цієї власності у вас не буде: її не можна ані
продати, ані подарувати, ані заповідати.
Щоб легалізувати такий будинок, потрібно пройти певні процедури, які в
народі позначаються простим словом "узаконити".
До речі, крім власних зусиль у самовільному будівництві, власником самобуду
можна стати, придбавши разом з ділянкою будинок, не відбитий в документах або
згаданий як "садовий будиночок" на ділянці. Щоб таке житло набуло
офіційного статусу, його теж треба узаконити. Так само як і самобуд, отриманий
у спадок.
Для цього існують три шляхи: спрощена процедура введення в експлуатацію;
загальна процедура - укладання угоди з органом місцевого самоврядування про
погодження самочинного будівництва; або суд.
Про ризики самолікування
Узаконити свій будинок самим, без юристів, реально. "Якщо ви подаєте
повний пакет документів за всіма правилами, то відмовити вам немає
підстав", - говорить Олександр Качура. Тільки от мало хто може з ходу
правильно скласти цей пакет. Особливо, якщо йти по адміністративній процедурі -
там у всіх цих паперах чорт ногу зломить. "Люди починають розбиратися самі,
а потім все одно приходять до професіоналів, - каже Віктор Мороз. - Але іноді
може бути вже пізно. Тому що вони вже втратили якісь можливості, які не можна
повторно використовувати - наприклад, якщо вам відмовила адміністрація".
В ідеальному випадку за легалізацію за спрощеною процедурою, за словами
Качури, потрібно буде викласти від 5500 грн. Але Віктор Мороз зазначає: краще
відразу налаштовуватися, що витратити менше 20 тис. грн. на легалізацію
самобуду не вийде.
Три дороги, або
вибираємо процедуру за смаком
Спрощена процедура
По ній можуть бути введені в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові,
садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови
до них, побудовані в період з 5.8.1992 р. до 12.3.2011 р. До заяви про
застосування спрощеного порядку потрібно докладати два зразка заповненої
декларації про готовність об'єкта до експлуатації, звіт про проведення техобстеження
будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх
відповідність вимогам надійності та безпеки експлуатації, завірені копії
техпаспорта і документів про право власності або користування земельною
ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості. Дата прийняття в експлуатацію
об'єкта - дата реєстрації декларації у державній архітектурно-будівельній
інспекції (ДАБК). Для прийняття рішення про прийом самобуду в експлуатацію у
ДАБКу є 10 днів. Після цього забудовник може оформити в реєстраційній службі
реєстрацію права власності та отримати потрібні документи.
Угода з місцевою владою
Якщо ваш будинок не відповідає умовам спрощеної процедури, другий спосіб
узаконення - укласти угоду з органом місцевого самоврядування про погодження
самочинного будівництва. Правова підстава для цього - рішення відповідних
виконкомів сільської, селищної або міської ради, в якому передбачено перелік
всіх документів, які необхідно подати на розгляд виконкому. За словами Віктора
Мороза, за загальним правилом серед таких документів - заява, проект, виконаний
ліцензованою організацією, копії правовстановлюючих документів на земельну
ділянку, оригінал викіпіровки земельної ділянки з нанесеними інженерними
мережами і червоними лініями (при необхідності), висновків управління
архітектури департаменту містобудування. Можуть попросити і інші документи -
повний список краще уточнити на місці.
Зібрані документи подаються до виконкому органу місцевого самоврядування за
місцем розміщення самобуду. Після огляду будівництва на місці і розгляду
документів виконком видає техзаключення про відповідність самочинного
будівництва нормативним вимогам. Якщо все добре, між забудовником і органом
місцевого самоврядування укладається угода про узгодження самовільного
будівництва.
Суд
За словами Віктора Мороза, успіх або неуспіх при узаконенні через суд
залежить від обґрунтованості пропонованих вимог. Якщо у вашій ситуації немає
ніяких підводних каменів (ви просто хочете узаконити будинок на власній ділянці),
то шанси на успіх близько 90 %. Перешкодити може опір відповідачів - місцевої
влади. Наприклад, вони намагатимуться довести, що допущені дуже серйозні
порушення будівельних норм.
Шлях через суд більш швидкий і гарантований, ніж попередній,
адміністративний. При останньому немає 100 %-ної гарантії результату - все
залежить від доброї волі місцевої влади (ще й незрозуміло, в яку суму ця "добра
воля" може обійтися). Крім того, адміністративний спосіб може потребувати до
півтора років (якщо не пощастить з місцевою владою), в той час як з судом можна
вкластися і в два місяці.
Втім, Олександр Качура менш песимістичний: "З адміністративною
процедурою в більшості випадків все можна зробити за термін до 30 днів, а за
спрощеною - і того менше. Головне - хто і як це робить".
Ряполов Костянтин,
СЕГОДНЯ.ua